Справа № 755/21214/15-к
іменем України
"08" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040014821 від 27.09.2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «АПК ДІНАР» завідуючого складом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Судом визнано доведеним, що 27 вересня 2015 року, близько 13 години 45 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись неподалік від АЗС, що пр. Ватутіна, 16 в м. Києві, вийшов зі свого автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» чорного кольору, днз НОМЕР_1 та розпочав словесну сварку з раніше незнайомим йому ОСОБА_4 , в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на спричинення легких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, умисно наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта № 2810 від 15.10.2015 року, у ОСОБА_4 виявлений синець на повіках лівого ока. Вказане ушкодження спричинене тупим предметом, могло утворитись 27.09.2015 року, та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розгляду здоров'я).
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, надав показання, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся у вчиненому.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших, як-то: висновок експерта з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.
Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за обставин, встановлених судом.
Тож, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивну характеристику за місцем роботи, що свідчить про те, що оточуюча обстановка у сім'ї та побуті виражає належні соціальні зв'язки, невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 125 КК України, у виді штрафу.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.