01 грудня 2015 року Справа № 876/6339/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючогосудді ОСОБА_1,
суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Мартинишин Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року у справі № 813/8363/14 за позовом самозайнятої особи - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання законними витрат, -
22.12.2014 року позивач самозайнята особа - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області та з врахування об'єднання справ в одне провадження, позивач просить:
- визнати протиправною вимогу про сплату боргу № Ф 157881702 від 24.11.2014 року на суму 112011,89 грн.;
- скасувати вимогу про сплату боргу № Ф 157881702 від 24.11.2014 року на суму
112011,89 грн.;
- визнати протиправними: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 001211702 від 12.12.2014 року та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2014 року;
- скасувати: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 001211702 від 12.12.2014 року та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2014 року;
- визнати законними витрати на загальну суму 155000,00 грн., у тому числі за 2012 рік на суму 113000,00 грн. та за 2013 рік на суму 42000,00 грн., пов'язані з наданням приватному нотаріусу послуг з юридичного та бухгалтерського обслуговування наданих фізичним особам,
згідно відповідних договорів.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що вимога про сплату боргу нарахована не на суму загального чистого доходу, а на суму доходу без врахування неправомірно вказаних, не підтверджених, на переконання контролюючого органу, витрат на суму 155000,00 грн., у г.ч. за 2012 рік на 113000,00 грн. та за 2013 рік на 42000,00 грн. Таким чином, вважає вказану суму неузгодженими грошовими зобов'язаннями. Пояснив, що приватна нотаріальна діяльність не є господарською діяльністю, а приватний нотаріус не є фізичною особою-підприємцем.
Вважає, що якщо приватному нотаріусу необхідно виконати певну роботу за певний час, то ним можуть укладатися цивільно-правові угоди з особами для виконання такої роботи. Зазначив, що позивачем укладено цивільно-правові угоди про надання правової допомоги, оскільки діяльність нотаріуса здійснюється в галузі права, що подекуди тягне за собою необхідність отримання правових і юридичних послуг від третіх осіб, з метою належного здійснення власної діяльності та захисту власних в суді власних інтересів; а також правової допомоги та бухгалтерських послуг, оскільки приватний нотаріус, як і інші фізичні особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, зобов'язаний вести облік доходів та витрат від ведення своєї діяльності, подавати податкові декларації. Виконання таких послуг підтверджується усією необхідною первинною документацією долученою контролюючому орагану до перевірки, а також до матеріалів справи, застережень до якої не висловлено.
Посилається на те, що на час подання податкових декларацій законодавством не було передбачено вичерпного переліку витрат осіб, які ведуть незалежну професійну діяльність, та слід враховувати при визначенні об'єкта оподаткування. Зокрема, необхідною умовою для врахування витрат при визначенні об'єкта оподаткування є їх пов'язаність з такою діяльністю, що у кожному конкретному випадку належить оцінювати з врахуванням виду незалежної професійної діяльності. Акцентував увагу, що послуги на підставі цивільно-правових договорів виконані повністю і здійснені виключно у зв'язку з веденням позивачем нотаріальної діяльності, таким чином врахування їх позивачем при формуванні об'єкта оподаткування не суперечить нормам ст. 178 Податкового кодексу України. Відповідно, на думку позивача, не довівши незаконність врахування вищевказаних сум у визначенні витрат за 2012 - 2013 роки, незаконними є вимоги контролюючого органу про сплату 25670,86 грн. як донарахованого податку з доходу, а також 6417, 17 грн. штрафних санкцій. На думку позивача, вказаний висновок відповідача щодо неправомірного витрат при визначенні об'єкта оподаткування ґрунтується виключно на Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), яку затверджено наказом ДПС України № 1185 від 24.12.2012 року, що на переконання позивача, не є нормативно-правовим актом та передбачає лише приблизний перелік витрат, що можуть враховуватися при визначенні оподатковуваного доходу, тому покликання на таку як підставу при перевірці самозайнятої особи на предмет своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів є необгрунтованими.
Таким чином, позивач переконаний, що заниження чистого оподаткованого доходу у 2012-2013 роках не відбулося, відтак, і не було занижено сум податку з доходів фізичних осіб і сум єдиного соціального внеску. Ствердив, що подані звіти за 2012, 2013 роки з єдиного внеску заповнені з врахуванням усіх норм діючого законодавства, подані своєчасно, страхові внески сплачено в повному обсязі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року у адміністративний позов задовольнити частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_2 від 12.12.2014 року, а також визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-157881702 від 24.11.2014 року та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № НОМЕР_3 від 12.12.2014 року на суму 32088,57 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позвних вимог приватного нотаріуса ОСОБА_2 повністю.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ДПІ у Франківському районі м.Львова у період з 22.07.2014 по 28.07.2014 проведено позапланову виїзну перевірку СП ТОВ "Інвар" (код ЄДРПОУ 38530549) з питань господарських відносин з ТОВ "Мета Днепр" (код ЄДРПОУ 38530549) за період січень 2014 року, про що 04.08.2014 складено акт № 1403/13-05-22-10/20787143 (далі - акт перевірки).
Згідно акта перевірки відповідачем встановлено порушення ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкових зобов'язань за січень 2014 року на загальну суму 49838, 63 грн та завищення суми податкового кредиту за січень 2014 року на суму 47640, 07 грн.
Вказані в акті порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій між ТОВ "Інвар" та ТОВ "Мета Днепр". Такі висновки обґрунтовано тезами, що містяться в акті складеному ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 465/04-62-22-3/38530549 від 31.03.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мета-Днепр" щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.
Податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки складено не було.
ДПІ у Франківському районі м. Львова здійснено коригування та внесено зміни до ІС "Податковий блок" щодо зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі висновків акту від 04.08.2014 № 1403/13-05-22-10/20787143, про що свідчать надані відповідачем на вимогу суду витяги з ІС "Податковий блок".
Відповідач листом від 23.09.2014 за № 14509/10/22-10 інформував позивача про те, що результати акту перевірки відображені в системі "Податковий блок".
Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що що жодного податкового повідомлення-рішення на підставі акту від 04.08.2014 № 1403/13-05-22-10/20787143 не приймалось та сума таких зобов'язань не узгоджувалась. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ДПІ у Франківському районі м. Львова здійснено коригування та внесено зміни до ІС "Податковий блок" щодо зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі висновків акту від 04.08.2014 № 1403/13-05-22-10/20787143, про що свідчать надані відповідачем на вимогу суду витяги з ІС "Податковий блок".
Також суд першої інстанції зазначив, що у податкового органу не було правових підстав для внесення інформації про результати проведеної перевірки до інформаційних баз за відсутності необхідних узгоджень податкових зобов'язань, а отже дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року є неправомірними, а наявна у податкових базах інформація про розмір податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача за січень 2014 року має бути приведена у відповідність із задекларованими показниками.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.
Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Із п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з п. 78.8 ст. 78 ПК України, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановленостаттею 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Аналогічні положення містить п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, яким передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Так, вказаним Порядком № 984 передбачено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України, за наслідками перевірки керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Кодексу.
Відповідно до ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Також, положеннями п.7 Порядку № 984 передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Із вищенаведених положень Податкового кодексу України, колегія апеляційного суду приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно ж як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.
На підставі акту від 04.08.2014 № 1403/13-05-22-10/20787143 не приймалось жодного податкового повідомлення-рішення та сума таких зобов'язань не узгоджувалась.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Франківському районі м. Львова здійснено коригування та внесено зміни до ІС "Податковий блок" щодо зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі висновків акту від 04.08.2014 № 1403/13-05-22-10/20787143, про що свідчать надані відповідачем на вимогу суду витяги з ІС "Податковий блок".
Згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до приписів пп. 72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266, який втратив чинність на підставі наказу № 165 від 14.06.2013.
Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію АІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів, згідно з п. 2.1 якого існуючі інформаційні системи експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.
Таким чином, інформаційна система «Податковий блок» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.
Згідно з п. 4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.
З аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.
Тобто, показники підсистеми «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» формуються на підставі даних задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ та повинні їм відповідати.
Із норм Податкового кодексу України, акт перевірки, у якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов'язань та кредиту, не є підставою для коригування в електронній базі даних податкової звітності задекларованих платником податків. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Відповідач за наслідками проведеної звірки не приймав податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було внести дані до АІС «Податковий блок».
Таким чином колегія суду погоджується із судом першої інстанції яка відхілила посилання відповідача про те, що вказана інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань. Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Самостійна зміна відповідачем задекларованих платником податків показників у електронній базі даних ІС «Податковий блок» порушує права та інтереси позивача, оскільки є фактичною зміною показників податкової декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 Податкового кодексу України. Більш того, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Також суд наголошує, що в податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у встановленому законом порядку. А тому наведене виключає можливість застосування до платника податків негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту нарахування платникові податкового зобов'язання в порядку, встановленому Податковим кодексом України, та його узгодження.
Враховуючи вищенаведене, на думку колегії адміністративного суду у податкового органу не було правових підстав для внесення інформації про результати проведеної перевірки до інформаційних баз за відсутності необхідних узгоджень податкових зобов'язань, а отже дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року є неправомірними, а наявна у податкових базах інформація про розмір податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача за січень 2014 року має бути приведена у відповідність із задекларованими показниками.
Колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і не підлягає до задоволення.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року у справі № 813/8363/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Р.Б. Хобор
ОСОБА_3