Справа №2- 1969-10
Іменем України
26 липня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючої - судді Писанець Н.В.
при секретарі - Шило А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов»язання зробити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інваліду третьої групи, -
31 березня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов»язання зробити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інваліду третьої групи і відповідно до Закону України від 28.02.1991р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перебуває на обліку в УПФУ в м. Красноармійську як отримувач пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету », виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії. Таким чином позивач вважає, що розмір його пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок аварії на ЧАЄС» нараховується відповідачем у меньшому розмірі, та просить визнати дії відповідача про відмову у здійсненні перерахунку йому пенсії незаконними та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії та сплачувати пенсію, як інваліду 3-ї групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС, згідно діючого законодавства. Також просив на підставі ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок аварії на ЧАЄС» зобов»язати відповідача провести перерахунок та сплатити додаткову пенсію у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 лютого 2006 року.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи, викладені у позові, уточнивши їх, просили стягнути суму заборгованості за пенсією у розмірі 495 333, 79 грн. і просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, надав до суду заперечення та пояснив, що в Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області не має правових підстав для перерахунку та виплати позивачу державної пенсії у розмірі, який вказує позивач і просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 149242 с є інвалідом 3 групи, внаслідок чого має право на пенсію на підставі ст.ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров»я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України - ч.2 ст.46.
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві підлягають застосуванню ст..ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету », на підставі якої була нарахована пенсія позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч.5 ст.54 вищевказаного закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, не порушуючи положень цього закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.
Вимоги ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказують, що основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, встановленими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст..ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.3 ст.67 вищевказаного закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст..54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на застосуванні судом, під час розгляду справи, судових рішень інших місцевих судів, копії яких долучені до матеріалів справи, по справах за позовами інших осіб до Управління Пенсійного фонду України з аналогічними вимогами, у зв»язку з чим, суд роз»ясніє, що у державі Україна діє не англо-саксонська система права, і прецедент не може офіційно застосовуватися судом в якості фундаментальної підстави для винесення рішення по тій чи іншій справі.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду від 18.06.2009 року за № 2а-1305-09, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов»язання зробити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інваліду третьої групи, яка набрала чинності 12.01.2010р., частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, а саме - зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у м.Красноармійську здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
Враховуючи викладене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме в період з 01.02.2006р. по 21.05.2008р. та з 01.01.2009 по день розгляду справи судом - по 26.07.2010р.
На підставі вищевикладеного, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-1V, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 99, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у м.Красноармійську щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку основної та додаткової пенсії по інвалідності у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01.02.2006р. по 21.05.2008р. та з 01.01.2009 по 26.07.2010р.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м.Красноармійську здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.02.2006р. по 21.05.2008р. та з 01.01.2009 по 26.07.2010р.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: