17 листопада 2015 рокусправа № 808/623/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Алво» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі №808/623/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Алво» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Алво» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення рішення від 05.01.14 №0000022202 залишено без задоволення.
Позивач, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши представників позивача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “Фірма “Алво”, за результатами якої складено акт № 198/08-30-22-11/24518121 від 29.12.2014.
За висновками акту під час перевірки виявлені порушення позивачем вимог ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996 (із змінами та доповненнями); п.п.1.1 п.1, п.п.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 за № 168/704; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.200.1 та 200.2 ст. 200, п.п.198.1, п.п.198.3, п.198.4 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством завищено податковий кредит, занижено податок на додану вартість у розмірі 164 900 грн..
На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення форми “Р” № НОМЕР_1 від 05.01.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 247 350 грн., у т.ч. за основним платежем - 164 900 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 82 450 грн..
Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем поставлено під сумнів господарські операції позивача з ТОВ “Ламбарді” та ТОВ “Базіс-Вент” за липень 2014 року.
Щодо взаємовідносин позивача із вказаними контрагентами за перевіряємий період судом встановлено наступне.
01.07.2014 між ТОВ “Фірма “Алво” (замовник) та ТОВ “Ламбарді” (виконавець) укладено договір про надання посередницьких послуг № 15.
Згідно з умовами договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату посередницькі послуги, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, міститься у завданні замовника, яке надається ним виконавцеві шляхом вручення заявки повноваженій особі виконавця. Орієнтовна ціна договору складає 15000000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %, остаточна ціна договору складає сумарну вартість послуг, наданих виконавцем замовнику за весь період дії договору, але не більше 5% від загального об'єму поставленого товару. Виконавець зобов'язаний: за завданням замовника особисто надавати останньому визначені цим договором послуги в строк не пізніше сімох днів з дня отримання завдання; вивчити ринок будматеріалів; знайти потрібні будматеріали за оптимальними цінами належної якості; купити будматеріали від імені замовника і за його рахунок.
На підтвердження виконання умов договору про надання посередницьких послуг № 15 від 01.07.2014 позивачем надано податкові та видаткові накладні, звіт про виконану роботу, акт здачі-приймання надання посередницьких послуг, платіжні доручення, тощо.
Окрім цього, 01.07.2014 між ТОВ “Фірма “Алво” (замовник) та ТОВ “Ламбарді” (виконавець) було укладено договір про надання транспортних послуг.
За умовами договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату транспортні послуги по перевезенню вантажів (товарів) власним транспортом, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, міститься у завданні замовника, яке надається ним виконавцеві шляхом вручення заявки повноваженні особі виконавця. Орієнтовна ціна договору складає 50000000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %. Остаточна ціна поговору складає сумарну вартість послуг, наданих виконавцем замовнику за весь період дії договору.
На підтвердження виконання умов договору про надання транспортних послуг позивачем надано акт здачі-прийняття надання послуг, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, податкові накладні, тощо.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оскільки надані позивачем на спростування доводів відповідача документи, всупереч приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", крім узагальненого найменування послуг та їх вартості, не містять чіткого визначення їх змісту та обсягу, не надано й інших доказів, що підтверджують використання позивачем таких послуг у власній господарській діяльності, такі документи є недостатніми доказами та не підтверджують фактичного виконання договірних робіт.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, сплачених за надані послуги контрагентом ТОВ “Ламбарді” у перевіряємому періоді.
Що ж до господарських операцій з ТОВ “Базіс-Вент”, колегія суддів зазначає наступне.
В періоді, що перевірявся ТОВ “Базіс-Вент” поставляв позивачу товар: вентилятор, секція фільтрів для вловлювання фарбувального туману. На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано до суду податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування придбаного товару, платіжні доручення, документи, що підтверджують подальше використання придбаного у вказаного контрагента товару.
З наданих первинних документів вбачається, що зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі. Протягом дії угоди сторонами (позивачем та постачальником) було підписано ряд видаткових та податкових накладних, в яких визначались вид, ціна та кількість, поставлених товарів. Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.
Колегія суддів вважає, що придбання позивачем товару у ТОВ “Базіс-Вент” підтверджено належним чином оформленими документами, і це не спростовується актом перевірки.
Позивачем, на думку колегії, дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту за господарською операцією з вказаним контрагентом. Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку зазначені вище операції.
Оскільки податковим органом не доведено правомірності висновків, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягали задоволенню.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.01.2014року підлягає скасуванню в частині донарахування податковим органом зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 57 690,00грн..
Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податковим органом зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 57 690,00грн., з яких 38 460,00 грн. - основної суми та 19 230,00грн. - штрафних санкцій, задовольнивши позов в цій частині.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Алво» - задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі № 808/623/15 - скасувати в частині, що стосується відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Алво» про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.01.14 в частині донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 57 690,00грн., з яких 38 460,00 грн. - основної суми та 19 230,00грн. - штрафних санкцій, та в цій частині позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 05.01.2014 № НОМЕР_1 в частині донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 57 690,00грн., з яких 38 460,00 грн. - основної суми та 19 230,00грн. штрафних санкцій.
В решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі № 808/623/15 - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 04.12.2015р.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак