Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 2а-209/10
Провадження № -
"26" лютого 2010 р. м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючої - судді Куліченко М.В.
розглянувши в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, суд, -
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 39 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року, мотивуючи це тим, що вона являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення . Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах визначених ЗУ “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ порушує її права.
В судове засідання позивачка надала заяву, в якій просить розглянути справу в ії відсутність в письмовому провадженні, вимоги позову підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача УПСЗН Коростенської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги не визнають, просять справу слухати без них.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав. Судом встановлено, що позивачка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, яким є м Коростень. В даний час працює в Корост енській ЗОНІ 1-3 ст.№2, отримує кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, яким встановлені компенсації та доплати громадянам, що проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, зоні гарантованого ; добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат. Суд погоджується з доводами позову про те, що ці вимоги Закону “Про статус...” відповідачем порушувались, позивачка не отримувала
! зазначених кошт в відповідних розмірах, тому вимоги її позову є обгрунтованими ! ,в межах строку позовної давності, визначеного ст. 99 КАС України. Крім того, І згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» дію статтей 37,39 і ЗУ “Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ зупинено на період з 01.01.2008 року по 23.05.2008 року, тому кошти за 2008 рік підлягають стягненню, починаючи з 23.05.2008 року, ^ а позов підлягає частковому задоволенню.
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:
-з 1.10.2007 р. - 460 грн.;
-з 1.01.2008 р. - 515 грн.;
-з 1.04.2008 р. - 525грн.;
-з 1.10.2008 р. - 545 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачці коштів, передбачених ! ст. 39 Закону у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 10,50 грн. щомісяця, - ( 7 міс. X 10,50 = 73,50 грн.),
виходячи з розрахунку становить - 7590,00 грн., а саме:
І -з01.06.2008 р. по 01.10.2008 р. - (525 грн. х 2) х 4 міс. = 4200 грн., і -з01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. - (545 грн. х 2) х 2 міс. = 2180 грн., і-з 1.12.2008 р. по 01.01.2009 р. - (605 грн. X 2) х 1 міс. = 1210 грн.
І а всього - 7590,00 грн.
Таким чином : 7590,00 - 73,50 = 7516,50 грн.
Посилання позивачки на ст. 233 ,238 КЗпП України, якими встановлено, і що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, крім вимог про виплату працівникові середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або І різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком та те, що зазначені виплати відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796 -XII громадянам проводились за місцем роботи та входять в структуру заробітної плати не є обгрунтованими, бо дійсно, відповідно до ст.2 Закону України “Про оплату праці” до структури заробітної плати окрім основної входять додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати. Згідно ст.39 Закону “Про статус...”, така доплата провадиться працюючим особам, однак,-суд визнає, що Закон України "Про оплату праці" визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають в трудових і відносинах , відповідно до ст. 1,2,4,21,22 якого, заробітна плата є
гарантованою винагородою працівнику за роботу ,яку роботодавець виплачує і на підставі трудового договору і джерелом оплати якої є дохід та інші кошти І підприємства або бюджетні кошти, виділені на ці цілі. Однак, передбачені ст. 1 39 ЗУ “Про статус... “ доплати до структури заробітної плати не входять , а І відповідно до Закону України "Про формування, порядок надходження і : використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" від 10 лютого 2000 року № 1445-Ш (далі -Закон № 1445-ІП) фінансуються за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (далі - Фонд) та інших джерел, визначених законодавством України.
фонду України в м. Коростені, тому суд, стягує зазначені кошти з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради
Керуючись ст. ст. 99,100, 159 - 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.39 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20.06.2000 року “Про затвердження порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення”, суд , -
Позов задовольнити частково .
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 в неповному обсязі кошт, передбачених ст. 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти, передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 7516,50 грн., за період з 01.01.2008 року по 01.01.2009 року. В решті позову - відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає чинності: 1/ якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано - після закінчення строку подання заяви; 2\яюцо заяву було подано, але не подано після цього протягом 20 днів апеляційної скарги - після закінчення строку подання апеляційної скарги; 3\ в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя