ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" листопада 2011 р. Справа № 2a-3348/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Шумея М.В.,
секретаря Третяк В. Р,
за участю: представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську адміністративну справу за позовом Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-164/4 від 05.10.2011 року, -
Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-164/4 від 05.10.2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.10.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську винесено вимогу про сплату недоїмки в сумі 148 488,97 грн. за № Ю-163/4, яка не відповідає вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».
Представник позивача в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. На адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що позивач за спірний період подавав розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно нараховував суму страхових внесків, яка вносилася управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до карток особового рахунку позивача. Однак страхові внески за спірні періоди позивач сплачував з порушенням строку, встановленого п.8 ст.9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування". Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із таких підстав.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 05.10.2011 року винесено вимогу за № Ю-164/4 про сплату недоїмки в сумі 148 488,97 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з положеннями ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п.12 ст.9 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Згідно з п.п. 5.1.4 п. 5.1 ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески. Відповідно до п. 4 ч. 2 статті 6 Закону № 2464 вді 08.07.2010 року страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку, та за формою, встановлені Пенсійним фондом України.
Відповідно до п. 2.1 п. 2 «Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 року № 2-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.2002 року за № 212/6500 документами, на підставі яких здійснюються нарахування платежів шляхом занесення інформації про зобов"язання платника до бази платника є -за зобов'язаннями, які самостійно визначаються платником -розрахунки, у тому числі нові розрахунки, що містять виправлені показники, та інші документи, які подаються платниками до органів ПФУ в порядку та терміни, що встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування платежів.
Позивач за спірний період надавав розрахунки суми страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно нараховував суму страхових внесків, яка вносилася відповідачем до карток особового рахунку позивача.
Оскільки страхові внески за спірні періоди позивач сплачував з порушенням встановлених законом строків відповідачем правомірно нараховано пеню та штрафні санкції.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
< Резолютивна частина рішення - НЕ ВИДАЛЯТИ >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Шумей М.В.
Постанова складена в повному обсязі 08.11.2011 року.