ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" листопада 2011 р. Справа № 2a-3427/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Біньковської Н.В.
при секретарі судового засідання Прут Ю.А.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Прикарпатжитлобуд” до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання недійсним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за №4011/06 від 27.09.2011 року, -
ЗАТ “Прикарпатжитлобуд” звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання недійсним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за №4011/06 від 27.09.2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що направлений розрахунок, згідно якого позивач зобов'язаний здійснювати щомісячне відшкодування понесених відповідачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених працівникам позивача на пільгових умовах, є невірним, складеним в порушення Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Пенсійне забезпечення”, а саме, з порушенням строків його складання, до розрахунку не додано відомість №8 у зв'язку з чим неможливо зробити висновок про його достовірність, також в розрахунок включено суми пенсій, виплачених особам, яким пільгова пенсія підлягає призначенню в порядку статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, та сума пенсії, виплачених особі, яка досягла пенсійного віку, що не підлягають відшкодуванню за рахунок підприємства.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечив, суду пояснив, що оскаржуваний розрахунок є правомірним, складений у відповідності до встановлених вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 17.08.1994 року та є платником страхових внесків.
Листом від 27.09.2011 року за №4011/06, взамін розрахунку направленого листом від 14.07.2011 року за №439/04, управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську направило ЗАТ “Прикарпатжитлобуд” уточнений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” з червня 2011 року. Одночасно відповідач повідомив позивача, що починаючи з 01.07.2011 року місячний розмір відшкодування за списком №2 становить 5194,48 грн. на заміну місячного платежу 5603,95 грн.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003р. (далі - Закон №1058- IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Статтею 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 р.
Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на відповідача, а позивач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається позивачу.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську у вказаний період здійснюється виплата пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які працювали на роботах у позивача із шкідливими і важкими умовами праці, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Право на призначення та виплату пенсії вказаним особам на пільгових умовах позивачем не оскаржується, сторонами визнається, а тому у відповідності до частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказані факти не потребують доказуванню.
Вирішуючи питання про правомірність включення в оскаржуваний розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підлягають відшкодуванню відповідачу позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 03.07.2009 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити пенсію ОСОБА_8 на пільгових умовах за Списком №2 з часу звернення за призначенням пенсії. Як слідує із змісту постанови, однією з підстав прийняття такого рішення стало підтвердження пільгового стажу за списком №2 з 26.10.1977 року по 30.09.1994 року на ЗАТ „Прикарпатжитлобуд”.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 15.02.2010 року задоволено позов ОСОБА_9 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити та виплачувати ОСОБА_9 з 24.11.2008 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року за №36, зарахувавши до його пільгового стражу період роботи в ЗАТ “Прикарпатжитлобуд” з 17.01.1980 року по 21.08.1992 року.
Львівським апеляційним адміністративним судом винесено постанову від 21.06.2010 року, якою зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську призначити ОСОБА_10 пенсію за віком на пільгових умовах як електрозварнику ручного зварювання згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, розділ ХХХІІІ “Загальні професії”, позиція 23200000-19906, з моменту звернення - 31.01.2008 року. Зазначеною постановою підтверджено право ОСОБА_10М на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки він з 18.06.1981 року по 05.06.2000 року працював на посаді електрозварника ручної зварки на ЗАТ „Прикарпатжитлобуд”.
На виконання зазначених вище постанов, які вступили в законну силу, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком №2.
Разом з цим, позивач стверджує про відсутність в нього обов'язку здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах зазначеним працівникам, оскільки вважає, що пільгова пенсія ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підлягає призначенню в порядку статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливими шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Право на призначення пенсії на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлювалось положеннями статті 9 Закону СРСР «Про державні пенсії», згідно яких таке право виникало у чоловіків по досягнення 50 (пункт а) та 55 років (пункти б-д) та жінок 45 (пункт а) та 50 років (пункти б-д) за умови наявності 20, 25 років та 15, 20 років трудового стажу, відповідно, на роботах з шкідливими та важкими умовами праці.
Суд зазначає, що досягнення віку та здобуття стажу, визначених законом є обов'язковими умовами, які у своїй сукупності породжують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відсутність будь-якої з зазначених умов не породжує право на призначення такої пенсії.
Відповідно до п.8 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. N 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за N1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР N 1173 від 22.08.1956 року.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах.
Стаття 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення” є нормою, яка регулює пенсійне забезпечення для осіб, які не мають права на пільгове пенсійне забезпечення за ст.13 цього Закону, проте мали б право за нормами законодавства, чинного до 01.01.1992 року. Назва статті 100 „Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону”, свідчить про те, що законодавець, приймаючи таку норму, чітко визначив її зміст стосовно вже набутого права на пенсію.
Як встановлено судом, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 досягли віку, з якого набули права на призначення пенсії на пільгових умовах після 1992 року, тобто після введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Тому, суд вважає вірним призначення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, тобто відповідно до закону, який діяв в момент виникнення у особи права на призначення пенсії на пільгових умовах та визначення відповідачем обов'язку позивача на здійснення відшкодування понесених витрат на виплату і доставку цих пенсій.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про безпідставне покладення відповідачем на нього обов'язку здійснювати відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
Також є невірними твердження позивача про безпідставне включення в розрахунок для відшкодування позивачем виплачених відповідачем пільгових пенсій ОСОБА_3, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, розмір сум до відшкодування в оскаржуваному розрахунку, управлінням Пенсійного фонду визначено з червня 2011 року, а ОСОБА_3 досяг пенсійного віку, що дає йому право отримувати пенсію за віком на загальних підставах 13.08.2011 року.
Посилання позивача на п. 6.5 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України” в контексті обов'язку управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську направляти підприємству розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій разом із відомістю №8, є помилковим, оскільки зазначений пункт стосується порядку взаємодії між відділами органів Пенсійного фонду України щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та не встановлює обов'язку відповідача направляти відомості №8, на підставі яких проводиться сам розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, платнику страхових внесків.
Суд відхиляє доводи позивача, що несвоєчасне направлення відповідачем позивачу оскаржуваного розрахунку є підставою для визнання його протиправним, оскільки таке порушення не впливає на наявність і розмір сум витрат відповідача на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам позивача та не звільняє позивача від обов'язку їх відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним складення управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську та направлення ЗАТ “Прикарпатжитлобуд” листом №4011/06 від 27.09.2011 року розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з червня 2011 року, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_11
Постанова складена в повному обсязі 30.11.2011 року.