Справа №22ц/796/14413/15 Головуючий у 1 інстанції -Панченко О.М.
Доповідач-ПанченкоМ.М.
2 грудня 2015 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:
Головуючого судді Панченка М.М.
Суддів Побірченко Т.І., Барановської Л.В.
При секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа Головне управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на майно,-
У червні 2015 року ОСОБА_3, який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4, звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 і просив винести рішення, яким визнати за ОСОБА_4 право власності на ѕ частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належала його дружині ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Оскільки нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право власності у зв»язку з відсутністю у заявника правовстановлюючих документів за спадкодавцем на указану квартиру, позивач просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частину зазначеної квартири, як таку, що належить йому на праві спільної сумісної власності зі спадкодавицею, та на 1/4 частину квартири, в порядку спадкування за законом Ѕ частки квартири, що є спадковим майном після смерті ОСОБА_6.
Інша ј частина спадкової частки, як зазначає позивач, належить, також спадкоємцю першої черги, відповідачу ОСОБА_5, який є сином спадкодавиці.
Відповідачка ОСОБА_2 є донькою відповідача ОСОБА_5 і онукою спадкодавиці ОСОБА_6.
Позивач послався на те, що відповідачі не визнають за ним право власності на спірне майно.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року позов задоволено /а.с.145-148/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року, як ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові /а.с.151-155/.
Скаржник ОСОБА_2 послалась на те, що право власності за спадкодавицею ОСОБА_6 на спірну кооперативну квартиру АДРЕСА_1, не було оформлене, а тому, в силу ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Отже, скаржниця вважала, що оскільки за свого життя спадкодавець не набув у встановленому порядку право власності на об»єкт нерухомого майна, тому до складу спадщини таке право не входить, адже нерухоме майно, як об»єкт цивільного права, ще не існує.
Крім того, скаржниця зазначила, що частина спірної квартири АДРЕСА_1 ніколи не належала позивачу на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки кооперативна квартира є приватною власністю кооперативу, як юридичної особи, а після повної виплати членом кооперативу пайового внеску переходить у його приватну власність як фізичної особи.
Відповідачі будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, клопотання про перенесення судового розгляду не подали, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції з таких підстав.
Як слідує з матеріалів справи і таке встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв»язку зі смертю ОСОБА_7 відкрилась спадщина на двокімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1
Відповідно до Довідки №8 від 27.01.2014 року ОСББ»Темп-6» встановлено, що спірна квартира була зведена на кооперативних началах, за яку членом кооперативу ОСОБА_6 30.09.1985 року сплачено кооперативний пай у повному розмірі, у сумі 4.464 руб.89 коп. /а.с.43/.
А, згідно з Інформаційною довідкою КВ-2014 №65038 від 2.07.2014 року наданою Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна зазначена квартира на праві власності зареєстрована в реєстровій книзі №80-4 за реєстровим №804/31163 за ОСОБА_6 на підставі довідки виданої ЖБК «Темп-6» від 19.11.1992 року №280 /а.с.85/.
Також встановлено, що спадкодавиця ОСОБА_6 за життя не отримувала свідоцтво про право власності на квартиру, між тим, в силу ст.15 Закону України «Про власність» (чинним на час виникнення відносин, що є предметом дослідження), член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, з 1.07.1990 року набуває право власності на цю квартиру.
А, відповідно зі ст.17 Закону України «Про власність», яка узгоджується з положеннями ст.22 КЗпШС та ст.60 СК України, указана квартира набула статусу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та її чоловіка позивача ОСОБА_4, які перебували постійно у шлюбі, починаючи з 27.08.1980 року /а.с.96/.
Скаржник в апеляційній скарзі не навів доказів того, що спірна квартира не є спільною сумісною власністю.
Після відкриття спадщини на квартиру АДРЕСА_1 указане житло було фактично прийняте її спадкоємцями першої черги - чоловіком спадкодавиці ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_5.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
В силу ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Після звернення позивача ОСОБА_4 до Першої Київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право спадкування на 1/2 частини спадкової квартири в порядку спадкування як спільного сумісного майна, та на ј частину в порядку спадкування за законом, постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.03.2015 року у видачі свідоцтв відмовлено у зв»язку з ненаданням правовстановлюючого документа, що засвідчує право власності спадкодавця на спадкову квартиру АДРЕСА_1 /а.с.130,131/.
Згідно до п/п 4.12. пункту 4 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 №296/5 свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
А в силу п /п 4.15. пункту 4 Глави 10 указаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до роз»яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 слідує, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки правовстановлюючі документи на спадкову квартиру у позивача відсутні, останній обґрунтовано звернувся до суду з цим позовом.
Дійшовши висновку про задоволення позову, колегія суддів виходить з того, що позивач має право на спадкування Ѕ частини спірної квартири, як спільного сумісного майна одним із подружжя, який пережив другого з подружжя, а також має право на спадкування ј частини спірної квартири в порядку спадкування за законом.
Іншу ј частину спадкової квартири має право на спадкування відповідач ОСОБА_5, як другий спадкоємець першої черги.
З урахуванням викладеного, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді