30 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівКорчевного Г.В., Слободянюк С.В.
при секретаріЛознян О.С.
за участю: позивача ОСОБА_5,
представника відповідача КвашнінаМ.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» Квашніна Михайла Олександровича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року
У справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанси» про стягнення моральної шкоди, -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року позов задоволено частково. /а.с. 177-181/
№ справи 755/2933/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/13347 /2015
Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» Квашнін М.О. подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема зроблено хибний висновок що саме Банком допущено протиправну бездіяльність у зв'язку з чим завдано позивачу моральної шкоди. Зазначив, що після виявлення невідповідності інформації, зазначеної позичальником ОСОБА_9 по кредитному договору, а саме адреси та контактного номеру телефону, що як виявилось належать ОСОБА_5, з жовтня 2008 р. Банком зупинено заходи, здійснені на виконання кредитного договору та принесено вибачення листом на адресу позивача, що ним не заперечується. Крім того, зазначив, що 31.03.2009 р. заборгованість за кредитним договором ОСОБА_9 відступлена ПАТ «Буквелью інвестментс лімітед», до переданої кредитної справи було додано інформацію щодо невідповідності даних в анкеті позичальника - адреси та телефону. Також зазначив, що факт заподіяння моральної шкоди, як і особа, винна в її заподіянні повинні бути підтверджені певними засобами доказування, як і протиправна поведінка винної особи, якою Банк у даному випадку не є, оскільки належно зреагував на помилковість даних, після чого взагалі передавши кредитну справу іншому кредитору. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині стягнення моральної шкоди з ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у позові, на підставі наступного.
Судом встановлено, що довідкою форми №3, КП по УЖГ Голосіївського району м. Києва №654 від 23.07.2013р., ОСОБА_5 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій фактично проживає і зареєстрований у встановленому законом порядку з 14.12.1999 року.
З середини грудня 2007 року на адресу його проживання стали надходити листи від ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», адресовані громадянину ОСОБА_9, з вимогами погасити заборгованість за кредитним договором.
Як підтверджується довідкою КП по УЖГ Голосіївського району м. Києва №654 від 23.07.2013р., ОСОБА_9 ніколи не був зареєстрованим і ніколи не проживав у квартирі за вказаною адресою.
Згідно письмової пропозиції (оферті) про укладення договорів, підписаної громадянином ОСОБА_9 на отримання кредиту у ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», ним були зазначені дві адреси: адреса реєстрації - АДРЕСА_2, а також адреса проживання: АДРЕСА_1
Після неодноразових звернень позивача до банку, а згодом через відсутність належно реакції, і до правоохоронних органів, ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» надіслав позивачеві лист за вих. № 05/300 від 21.10.2008 року, в якому визнав, що мала місце помилка і співробітники банку більше не будуть турбувати його листами і дзвінками, після чого від Банку жодних листів і дзвінків не надходило.
За вих. № 27883 від 28.08.2009 року позивач за адресою свого проживання знову отримав лист адресований ОСОБА_9 з приводу заборгованості за кредитним договором від ТОВ «Укрфінанси», оскільки 31.03.2009 року між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та Приватною компанією «Буквелью Інвестментс Лімітед» укладено договір № 7/2009 від 31 березня 2009 року, згідно з яким банк відступив фактору права вимоги, що належать банку, до боржників банку, після чого права вимоги за цим договором були відступлені Приватній компанії «Свізза Холдінгс Лімітед», а 01 грудня 2009 року Приватна компанія «Свізза Холдінгс Лімітед» та ТОВ «УкрКредит» уклали договір факторингу № 13, згідно з яким права вимоги, що належали Приватній компанії «Свізза Холдінгз Лімітед», були передані до ТОВ «Укрфінанси».
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Встановивши, що ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» не спростовано того, що при передачі даних щодо місця проживання, засобів зв'язку боржника - ОСОБА_9 ним було добросовісно повідомлено свого контрагента - Приватну компанію «Буквель Інвестментс Лімітед» про результат перевірки та помилку щодо адреси проживання боржника у кредитній справі, оцінивши доводи сторін, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що грошова компенсація завданої моральної шкоди, у розмірі 5 000 грн. 00 коп., у даному випадку відповідає засадам розумності і справедливості, стягнувши її з ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Як вбачається з копії витребуваної судом апеляційної інстанції кредитної справи ОСОБА_9, до кредитної справи було додано службову записку від 24.10.2008 р. щодо невідповідності номеру телефону та адреси позичальника, зазначених у кредитному договорі, отже після виявлення факту невідповідності інформації позичальника, від ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» будь-яких вимог до ОСОБА_5 не заявлялось.
31.03.2009 року між ПАТ «БанкРенесанс Капітал» та Приватною компанією «Буквелью Інвестментс Лімітед» укладено договір № 7/2009 від 31 березня 2009 року, згідно з яким банк відступив фактору права вимоги, що належать банку, до боржників банку, передавши всю інформацію щодо боржників, в тому числі і кредитну справу ОСОБА_9 з даними щодо невідповідності зазначеної адреси та номеру телефону позичальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, судом першої інстанції не було встановлено дійсних обставин справи, що призвело до ухвалення неправильного рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» Квашніна МихайлаОлександровича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року -скасувати в частині вимог до Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» про стягнення моральної шкоди, постановивши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: