Справа № 190/1684/15-к
Провадження №1-кп/190/147/15
ЄРДР №
07 грудня 2015 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040550001188 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Іванівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого базову середню освіту, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше судимого: 12.09.2012 р. Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 289 ч. 2, 186 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився від відбування покарання згідно ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.03.2015 р. умовно-достроково на 10 місяців 1 день, не маючого реєстрації місця проживання у встановленому законом порядку, фактично проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_5 14.10.2015 р. приблизно о 22.40 год. прийшов до садиби АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_4 , де керуючись корисливим умислом на таємне викрадення чужого майна, з корисливої зацікавленості, через незачинену хвіртку проник на територію садиби, звідки о 22.50 год. цього дня таємно викрав велосипед марки «Україна» вартістю 323 гривні, належний ОСОБА_4 .. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 323,00 гривні.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 185 ч. 3 КК України, визнав повністю і пояснював, що після звільнення з Бердянської виправної колонії проживає зі співмешканкою ОСОБА_6 в с. Івашинівка П'ятихатського району, не працює. 14.10.2015 р. ввечері до будинку прийшов чоловік на ім'я ОСОБА_7 з товаришем брата ОСОБА_8 , останній прикотив велосипед, але де взяв його не говорив. З цього велосипеда той віддав йому колеса, а решту запчастин пізніше знайшли в балці. Вранці приїхали працівники міліції та виявили і вилучили у нього колеса і він дізнався, що велосипед викрадено у ОСОБА_4 в м. П'ятихатки. В судовому засіданні 07.12.2015 р. ОСОБА_5 знову вину визнав повністю та змінив свої показання, вказавши на те, що 14.10.2015 р. велосипед у ОСОБА_4 викрав саме він, а прийшов до нього тому, що вважав, що у будинку ніхто не проживає, хотів викрасти з двору металобрухт. Висловив намір повернути потерпілому відремонтований велосипед.
Не дивлячись на визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 висновки суду про його винуватість у вчиненні злочину ґрунтуються на показаннях потерпілого, свідка, доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Так, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що мав у власності велосипед зеленого кольору. У жовтні 2015 р. він ввечері закотив велосипед у двір та поставив його біля сараю, а вранці виявив відсутність велосипеда. Наступного дня з заявою про крадіжку велосипеда звернувся в П'ятихатський РВ. Крадіжкою йому завдано матеріальної шкоди на 323 грн., велосипед у розібраному стані йому повернутий, однак не придатний до використання.
Допитаний свідок ОСОБА_9 показав суду, що він проживає по сусідству з ОСОБА_4 14.10.2015 р. близько 22.30 год. він приїхав автомобілем до свого будинку і відкриваючи в'їзні ворота на подвір'я бачив, як ОСОБА_5 викочував з двору ОСОБА_4 дамський велосипед темного кольору. ОСОБА_10 впізнав, оскільки знав його раніше, а велосипед був ОСОБА_4 , так як той постійно на ньому їздив.
Судом на стороні обвинувачення допитувалася в якості свідка ОСОБА_6 , яка показала, що вона в теперішній час співмешкає з ОСОБА_5 , проживають в с. Івашинівці. Від інших показань і пояснень в судовому засіданні відмовилася та залишила залу судових засідань.
З протоколу огляду місця події від 16.10.2015 р. слідує, що в присутності понятих та потерпілого ОСОБА_4 було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2 , описано будівлі та вказано, що зі слів ОСОБА_4 біля приміщення сараю безпосередньо біля входу знаходився належний йому велосипед, який на момент огляду відсутній.
Протоколом огляду місця події від 16.10.2015 р. зафіксовано огляд ділянки місцевості на відстані 200 метрів на схід від садиби АДРЕСА_3 , де в балці знайдено частини велосипеда в зібраному стані, а саме, рама грязно-зеленого кольору, руль з чорними пластмасовими ручками, багажник, задній щиток, передня вилка, металевий кошик для вантажу, колеса та привід відсутні. Частини велосипеда вилучені.
16.10.2015 р. в присутності понятих та ОСОБА_5 слідчим оглянуто два колеса від велосипеда «Україна» та запчастини, які він добровільно видав за місцем проживання по АДРЕСА_4 . Мається два колеса, на яких є покришки коліс розміром (28х1,75) 42-622, обода металеві, на одному з коліс маються 32 спиці, на іншому - 36, дві металеві педалі, металевий ланцюг привода велосипеда, шток кріплення педалей. Запчастини вилучені до П'ятихатського РВ.
Згідно висновку товарознавчої експертизи № 56 від 19.10.2015 р. вартість викраденого майна на момент скоєння злочину, з урахуванням зносу, складає 323,00 гривень. З дослідницької частини висновку слідує, що експертом досліджено велосипед ТМ «Украина 26» вітчизняного виробництва, рама відкрита, зеленого кольору, в робочому, справному стані без механічних пошкоджень. Придбаний 20 років тому. Знос 80 %. 1615,00 х 0,2 = 323,00 грн.
На підставі вищенаведених доказів у судовому засіданні достовірно встановлені обставини, які є підставою для ухвалення обвинувального вироку. ОСОБА_5 під тиском незаперечних доказів не заперечив у суді той факт, що він дійсно 14.10.2015 р. викрав у ОСОБА_4 велосипед, вину визнав у повному обсязі. Потерпілий ОСОБА_4 наполягає на тому, що вилучені у ОСОБА_5 колеса саме від належного йому велосипеда. Та й знайдено та вилучено ці колеса не в с. Івашинівка, як вказував обвинувачений ОСОБА_5 у первісних показаннях суду, а на ділянці місцевості в м. П'ятихатки, тому суд приходить до висновку, що викрасти велосипед у ОСОБА_4 ніхто інший не міг окрім обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_6 відмовилася від показів у суді, не мала наміру дати показання, які б викривали обвинуваченого, адже є співмешканкою ОСОБА_5 , хоча заявлена як свідок стороною обвинувачення.
Таким чином, вищевикладене дає суду підстави розцінювати в якості правдивих і достовірних показання свідка ОСОБА_9 , який протягом судового допиту не змінював своїх показань в частині опису основних і суттєвих обставин подій, що мали місце за його участі, відтворюючи їх однозначно і впевнено, підтвердив факт крадіжки велосипеда ОСОБА_5 , з яким раніше були знайомі, впізнав його, а цей факт так і залишився не спростованим жодним доказом обвинуваченим.
Оцінюючи в сукупності вищенаведене суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення незаперечно доведена, а тому - встановлена судом. ОСОБА_5 вчинив злочин проти власності, віднесений відповідно до ст. 12 ч. 4 КК України до категорії тяжких злочинів, а його дії вірно кваліфіковані за зміненим прокурором обвинуваченням за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно довідки по обліках АІС «Рубін» МВС України та УМВС України в Дніпропетровській області від 19.10.2015 р. ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності 1) 16.06.2009 р. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі, вирок ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.08.2009 р. змінено: вважати засудженим з застосуванням ст.ст. 104, 76 КК України з іспитовим строком 1 рік, звільнений із зали суду, 2) 12.09.2012 р. Жовтоводським міським судом за ст.ст. 289 ч. 2, 186 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, а згідно ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.03.2015 р. звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 10 місяців 1 день, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, не працює, на обліку призовників і військовозобов'язаних у П'ятихатському ОРВК не перебуває, як не перебуває на обліках у лікарів нарколога і психіатра.
Обставин, що пом'якшували б покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд не встановив. Обставинами, які згідно ст. 67 цього Кодексу обтяжують його покарання, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Враховуючи зазначені обставини суд вважає, що ОСОБА_5 слід обрати покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства з застосуванням положень ст. 71 КК України, оскільки вчинив новий злочин під час умовно-дострокового звільнення, що буде необхідним і достатнім для досягнення мети покарання та його виправлення і попередження нових злочинів. При цьому суд враховує правову позицію прокурора і потерпілого.
Слід вказати, що обвинувачений у судових дебатах чи в останньому слові не висловив щирого каяття, взагалі відмовився від промови. Визнання ОСОБА_5 своєї винуватості є спеціально змодельованим лише з метою уникнення суворого покарання і, на думку суду, являється стійкою моделлю вибору стратегії захисту проти пред'явленого звинувачення. При цьому суд відмічає відношення обвинуваченого до наслідків його дій, що настали і вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений, вибираючи модель своєї поведінки, керувався системою цінностей, перекрученою з точки зору уявлень про правове і моральне суспільство, до судового розгляду не намагався в любий спосіб примиритися з потерпілим, критично не оцінив свою поведінку, протягом судового розгляду за наявності безспірних доказів змінював свої показання, намагаючись уникнути покарання, на яке заслуговує.
Вирішуючи долю речових доказів суд бере до уваги те, що постановою від 19.10.2015 р. слідчим визнано речовими доказами та долучено до справи запчастини до велосипеда: 2 колеса, 2 педалі, зірка сріблястого кольору, металевий ланцюг привода велосипеда, шток кріплення педалей, металева деталь для кріплення штока, раму зеленого кольору, руль з пластмасовими ручками, багажник, задній щиток, передня вилка, металевий кошик для перевезення багажу, які згідно розписки від 19.10.2015 р. передані потерпілому ОСОБА_4 , тому вважає, що речові докази слід залишити ОСОБА_4 ..
Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, і призначити покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України до знову призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2012 року, визначивши ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків 3 роки 8 місяців позбавлення волі з поміщенням у кримінально-виконавчу установу закритого типу.
Застосувати до ОСОБА_5 заходи забезпечення кримінального провадження, обравши запобіжний захід у вигляді взяття під варту в залі суду негайно.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.
Речові докази: 2 колеса, 2 педалі, зірка сріблястого кольору, металевий ланцюг привода велосипеда, шток кріплення педалей, металева деталь для кріплення штока, раму зеленого кольору, руль з пластмасовими ручками, багажник, задній щиток, передня вилка, металевий кошик для перевезення багажу, які передані потерпілому, залишити ОСОБА_4 ..
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Обвинуваченому, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1