Справа № 542/1362/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3742/15Головуючий у 1-й інстанції Івко В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
03 грудня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Триголова В.М.
Суддів: Дорош А.І., Омельченко Л.М.
при секретарі:ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2015 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на садово -дачний будинок,-
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулося до суду з позовом до Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на садово -дачний будинок.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2015 року року позовну ОСОБА_3 до Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на садово -дачнийбудинок визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Ухвалу оскаржила ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу повернути до Новосанжарського районного суду Полтавської області для продовження розгляду.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції..
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до с уду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що в жовтні 2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 до Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на садово -дачний будинок.
В заяві ОСОБА_3 зазначила, що праві особистої власності володіє садово -дачний будинком за адресою: вул.Учитель 83, садівниче товристово «Учитель 83 № 3», Писарівська сільська рада Полтавської області, який знаходиться на приватизованій земельній ділянці прлощею 0,09 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ПЛ№015735.
З метою отримання правовстановлюючого документу на садово-дачний будинок, позивач звернулась до Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області з проханням надати витяг з реєстру на нерухоме майно. У зв'язку з тим, що садово-дачний будинок знаходиться за межами населеного пункту, видати довідку з домової книги не має можливості, а тому позивач не може зареєструвати садово-дачний
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.
Підставою для цього, як зазначено в ухвалі суду, стала її невідповідність вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: не зазначено та не надано доказів щодо прийняття садово-дачного будинку в експлуатацію, як це передбачено пунктом 3.1 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №79 від 24.04.2015 року, згідно з яким індивідуальні (садибні)житлові будинки, садові, дачні будинки,з господарськими (присадибними) будівлями і спорудами або без них, громадські будівлі І та ІІ категорії складності, будівлі і споруди сільськогосподарського призначення І і ІІ категорії складності незалежно від площі приймаються в експлуатацію інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням обєкта.Також,відсутні докази щодо дати побудови домоволодіння, як про це зазначено в постанові державного реєстратора, та дані про його вартість.
На виконання вищевказаної ухвали про усунення недоліків, позивач звернулась із заявою, в якій повідомила наступне: згідно з даними, зазначеними у технічному паспорті, садово-дачний участок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: Писарівська сільська рада, Садівниче товариство ,2 Учитель-3 , вул. Учитель 83 Новосанжарського району Полтавської області, збудовані у період 1991 р., тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 (449- 92-п) «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених обєктів державного замовлення», якою на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію обєктів будівництва.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на садово-дачнийбудинок визнано неподаною та повернуто позивачеві - визнано неподаною та повернуто позивачу.
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.
Відповідно до п.п. 3,5,6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
За змістом зазначеної норми, саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.
Звертаючись до суду, ОСОБА_3 виклала в позовній заяві обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, додала до позовної заяви докази, які вважала за потрібне надати для розгляду спору.
Суд зазначених обставин та положення ст. 119 ЦПК не врахував, а тому висновок про необхідність визнання позовної заяви неподаною є неправомірним.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення матеріалів позовної заяви до Новосанжарського районного суду Полтавської області для продовження розгляду вирішення питання про прийняття позовної заяви та розгляду її по суті.
Керуючись п. 4 ч.2 ст.307, п. 4 ч. 1 ст. 311, п.3 ч.1 ст.312, 313, 314, 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Вікторівни- задовольнити.
Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2015 року- скасувати.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на садово-дачний будинок- направити до Новосанжарського районного суду Полавської області для вирішення питання про прийняття позовної заяви та її розгляду по суті у тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1
Судді: /підписи/ ОСОБА_5
ОСОБА_6
З оригіналом згідно: