Апеляційний суд Житомирської області
Справа №286/2498/15-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.185 ч.3 КК України Доповідач ОСОБА_2
01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Овруцької міжрайонної прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 19 серпня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015060250000465 по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України
за участю: прокурора ОСОБА_9
обвинуваченої ОСОБА_8
захисника ОСОБА_10
законного представника ОСОБА_11
встановила:
цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,
визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання за цим законом із застосуванням ст.69 КК України у виді 80 годин громадських робіт.
Запобіжний захід - не обирався.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, студентку 1 курсу Житомирського професійного ліцею, раніше не судиму,
визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено їй покарання за цим законом із застосуванням ст.69 КК України у виді 80 годин громадських робіт.
Запобіжний захід - не обирався.
Речові докази - залишено власнику.
Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 270 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 2270 грн.
Відповідно до вироку суду 25.05.2015 року близько 22год. 30хв., в с. Бігунь Овруцького району, неповнолітня ОСОБА_8 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7 та неповнолітнім ОСОБА_13 з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з корисливих спонукань, підійшли до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », належного ОСОБА_12 , після чого по дровнику піднялись на дах, де ОСОБА_7 та ОСОБА_13 через незачинений люк проникли всередину приміщення вказаного магазину, а ОСОБА_8 залишилась на даху спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб, повідомити про це ОСОБА_7 та ОСОБА_13 .
В цей час, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , перебуваючи всередині торгової зали приміщення магазину, таємно викрали грошові кошти в сумі 800 грн.
Таким чином ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 таємно викрали чуже майно, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 800 грн.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить вирок суду, в частині засудження ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України, скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та ухвалити в цій частині новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України, призначивши їй покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.185 КК України, у виді 1 року позбавлення волі. При цьому просить застосувати ст.104 КК України та звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, а в решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор стверджує, що ОСОБА_8 не являється суб'єктом правопорушення, щодо якого, при засудженні, можливо застосувати покарання у виді громадських робіт. При призначенні покарання судом не враховано положень ч.1 ст.100 КК України та не взято до уваги вік обвинуваченої ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення інших учасників апеляційного провадження, перевіривши вирок суду в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Доводи прокурора, викладенні в апеляційній скарзі заслуговують на увагу.
Правильність встановлення фактичних обставин справи та юридична кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється.
Відповідно до ч.1 ст.100 КК України громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин в день.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, а саме з копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 (а.п.85), дата народження останньої - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, на момент ухвалення вироку суду першої інстанції 19.08.2015 року, ОСОБА_8 виповнилося повних 15 років. А тому, застосування до неї покарання у виді громадських робіт є незаконним.
Відповідно до ч.2 ст.100, ст.101 КК України за аналогічних обставин неповнолітньому неможливо призначити покарання у виді виправних робіт та арешту.
Разом з тим, положення ст.102 КК України передбачає, що покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті. Тобто, ОСОБА_8 має бути призначено покарання у виді позбавлення волі.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 , апеляційний суд враховує, що вона вчинила тяжкий злочин, але також враховує те, що мають місце обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину та вчинення злочину неповнолітнім. Обтяжуючих обставин не встановлено. Кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою ОСОБА_8 вперше.
А тому, на думку апеляційного суду, є підстави до застосування ч.1 ст.69 КК України, якою передбачено призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України.
Також, враховуючи молодий вік обвинуваченої, вчинення кримінального правопорушення вперше, наведені вище пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих, колегія суддів вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування покарання на підставі ст.104 КК України з іспитовим строком 1 рік.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404,405,409 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,-
ухвалила:
апеляційну скаргу прокурора Овруцької міжрайонної прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 19 серпня 2015 року, в частині призначення покарання ОСОБА_8 скасувати і ухвалити в цій частині новий вирок.
Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст.104,75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 рік.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Судді: