Справа № 390/1823/15-ц
Провадження № 2/390/734/15
"11" листопада 2015 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Терещенко Д.В.,
при секретарі - Мєдвєдєвій Т.О.,
за участю представника позивача,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за позовом ТОВ “Агропромислова компанія “НІКА” до ТОВ “ТРИ СТАР”, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,
Позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 25.06.2015 року, який укладений між ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1.
В обгрунтування позову зазначив, що між ТОВ “Агропромислова компанія “НІКА” та ТОВ “ТРИ СТАР” 15 липня 2013 року було укладено договір № 15/7/13 про поставку насіння соняшника. На виконання договору, з урахуванням підписаних змін ТОВ «АПК «НІКА» поставило ТОВ «ТРИ СТАР» насіння соняшнику за ціною обумовленою сторонами. 20 грудня 2013 року ТОВ «АПК «НІКА» та ТОВ «ТРИ СТАР» підписали акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого була визначена заборгованість ТОВ «АПК «НІКА» на користь ТОВ «ТРИ СТАР». Через деякий час позивачу стало відомо, що 25.06.2015 року між ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення права вимоги за договором поставки насіння соняшника за №15/7/13.
Вважає, що даний договір про відступлення права вимоги суперечить чинному законодавству та підлягає визнанню недійсним.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав пояснення по обставинах справи.
Представники відповідачів ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1 в судове засідання не з”явилися. Подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі та просили відмовити в задоволенні позову, так як між ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1 - 04.09.2015 року укладена угода про розірвання договору права вимоги від 25.06.2015 року.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що між ТОВ “Агропромислова компанія “НІКА” та ТОВ “ТРИ СТАР” 15 липня 2013 року було укладено договір № 15/7/13 про поставку насіння соняшника. На виконання договору, з урахуванням підписаних змін ТОВ «АПК «НІКА» поставило ТОВ «ТРИ СТАР» насіння соняшнику за ціною обумовленою сторонами. 20 грудня 2013 року ТОВ «АПК «НІКА» та ТОВ «ТРИ СТАР» підписали акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого була визначена заборгованість ТОВ «АПК «НІКА» на користь ТОВ «ТРИ СТАР».
25.06.2015 року між ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення права вимоги за договором поставки насіння соняшника за №15/7/13.
04.09.2015 року між ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1 укладена угода про розірвання договору права вимоги від 25.06.2015 року.
Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 10.8 договору поставки № 15/7/13 від 15.07.2013 року, передбачено, що жодна сторона не може передати права та обов'язки за договором третім особам без письмової згоди іншої сторони за виключенням законних правонаступників.
ТОВ «ТРИ СТАР» в порушення вимог пункту 10.8 договору від 15.07.2013 року, передав право вимоги іншій особі, без отримання згоди на те, не довівши до відома ТОВ «АПК «НІКА» про даний факт.
Договір про відступлення права вимоги від 25.06.2015 року є договором факторингу, оскільки пунктом 1.4 вказаного договору - значено винагороду первісному кредитору, а тому відповідно до вимог статей 1077, 1079 ЦК та статей 4, 5, 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ТОВ «ТРИ СТАР» повинно було мати статус фінансової установи та отримати ліцензію на здійснення фінансових послуг. З огляду на ст. 227 ЦК України, відповідно до якої правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 203 ЦК України передбачає, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. ТОВ «ТРИ СТАР» не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не є фінансовою установою та не має відповідної ліцензії (дозволу).
Таким чином, у суду є всі підстави визнати договір від 25.06.2015 року укладений між ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за договором поставки насіння соняшника - недійсним.
На підставі ст.ст. ч.2 ст.203, ч.1 ст.215, ст.227, 516, 1077, 1079 ЦК України, та керуючись ст.ст.10, 11, 88, 213-215 ЦПК України, суд
Визнати недійсним договір від 25.06.2015 року укладений між ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за договором поставки насіння соняшника.
Стягнути з ТОВ “ТРИ СТАР” та ОСОБА_1 на користь ТОВ “Агропромислова компанія “НІКА” судові витрати по справі по 121 грн. 80 коп., з кожного.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя