12 листопада 2015 року м. Київ К/800/22065/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Калашнікової О.В.,
Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про зобов'зання вчинити певні дії та стягнення заборгованності по соціальним виплатам, -
ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, в якому просила: визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо виплати позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2013 року по 30.06.2014 року в меншому розмірі, ніж це встановлено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити перерахунок та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2013 року по сьогоднішній день у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, в саме 16 236 гривень; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району у подальшому здійснювати нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, по червень 2016 року включно.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо виплати позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2013 року по 30.06.2014 року в меншому розмірі, ніж це встановлено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити перерахунок та виплатити позивачеві за період з липня 2013 року по 30.06.2014 року включно державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом та забезпечити виплату цих коштів з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку з несплатою нею судового збору.
Не погоджуючись з таким рішення суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду апеляційної інстанції шляхом звільнення позивача від сплати судового збору.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем у даній адміністративній справі заявлено вимоги майнового характеру, а отже, позивачем за подання апеляційної скарги має бути сплачено розмір ставки судового збору, який складає 913 грн. 50 коп.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що при поданні апеляційної скарги вона зверталася до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із важким матеріальним становищем, проте судом не було взято до уваги доводів позивача та в ухвалі від 23 квітня 2015 року не вказано з яких підстав судом відхилено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду складає 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду позову майнового характеру складає 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.8 даного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення даної статті дублюються з положеннями ст.88 КАС України, яка дозволяє суду звільнити особу від сплати судового збору за звернення до суду із позовною заявою у разі, якщо дана особа підтвердить скрутне матеріальне становище, що унеможливлює сплату нею судового збору.
Із касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що місячний дохід позивача складає 810 грн (державна допомога по догляду за дитиною). Інших доходів в неї немає.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав відповідно до ст.88 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
На підставі вищевказаного, колегія суддів вважає за доцільне скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 100, 162, 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року скасувати.
Справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: