27 листопада 2015 року м. Київ К/800/42328/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Степашко О.І., розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2015
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015
у справі № 818/1999/15
за поданням Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп"
про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, -
Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі № 818/1999/15.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2015 зазначена касаційна скарга була залишена без руху з підстав її оформлення всупереч вимогам, встановленим статтею 213 КАС України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі. Цією ж ухвалою був встановлений до 06.11.2015 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
06.11.2015 на виконання вимог вищевказаної ухвали Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області направила до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що у кошторисі податкового органу на 2015 рік відсутня стаття витрат на оплату судового збору.
Також, позивачем зазначено, що на час подання позову до суду першої інстанції, судовий збір для податкового органу не підлягав сплаті.
Проте, Закон України "Про судовий збір" в чинній редакції, положень щодо звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вивчивши доводи клопотання Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про звільнення від сплати судового збору, підстав для його задоволення не вбачається, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
Станом на день постановлення даної ухвали недоліків зазначеної касаційної скарги скаржником не усунуто: зміст касаційної скарги не приведено у відповідність до вимог статті 213 КАС України, у зв'язку з чим зазначена касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 3 статті 108, частини 3 статті 214 КАС України.
Згідно частини 3 статті 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 108, 160, 214 КАС України, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі № 818/1999/15.
2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі № 818/1999/15 повернути скаржнику.
Суддя
Вищого адміністративного О.І. Степашко
суду України