"24" листопада 2015 р. м. Київ К/800/5241/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Маринчак Н.Є.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря: Іванова Д.О.
представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Ступака Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 року
у справі № 810/5808/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Сіті-Трейд»
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Сіті-Трейд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Інвестиційна компанія Сіті-Трейд») звернулось з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні, відповідач заявив клопотання про заміну Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника - Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості заявленого клопотання та наявності підстав для його задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представник відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Інвестиційна компанія Сіті-Трейд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2014 року № 243/10-06-15-02-09/35612529.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо завищення бюджетного відшкодування за 2014 року в сумі 1 969 049,00 грн.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2014 року № 0004981502, яким ТОВ «Інвестиційна компанія Сіті-Трейд» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 969 049,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 492 262,25 грн.
Колегія суду не може погодитись висновком суду апеляційної інстанції, вважаючи його передчасним та таким, що винесений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пунктом 200.5 статті 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, платником податків правомірно сформовано дані податкового обліку з огляду на наявність постанови Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року у справі № 810/2742/14, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.02.2013 року № 0000331502, від 26.11.2013 року № 0008372204, від 13.01.2014 року № 0000232204, від 13.01.2014 № 0000222204, де ТОВ «Інвестиційна компанія Сіті-Трейд» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, серпень, вересень та жовтень 2013 року в сумі 1 758 222,00 грн.
За змістом ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи зазначений спір суди першої та апеляційної інстанцій, як на встановлені обставини щодо правомірного формування платником податків даних податкового обліку, посилались на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року у справі № 810/2742/14.
Слід зазначити, що матеріалах справи відсутня копія зазначеного рішення від 06.06.2014 року у справі № 810/2742/14, про що секретарем судового засідання Київського окружного адміністративного суду Трохимчук Ю.І. складено відповідний акт від 07.10.2014 року (а.с. 183).
Таким чином, для правильного вирішення спору судам необхідно залучити до матеріалів справи копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року у справі № 810/2742/14 та надати належну правову оцінку всім обставинам справи.
Отже, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали оцінку обставинам справи, та, як наслідок, прийняли рішення.
Викладене свідчить про порушення судом вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Касаційна ж інстанція згідно з частини 2 статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі статті 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області на Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
Ю.І. Цвіркун