25 листопада 2015 року м. Київ К/9991/58005/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області (далі - Управління) на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2012 року,
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати незаконним розпорядження Управління від 20 грудня 2010 року №315 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу»; зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи у відділі капітального будівництва Артемівської міської ради з 10 вересня 1984 року по 31 грудня 1995 року до стажу державної служби і здійснити перерахунок і виплату різниці між розміром пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та розміром пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2012 року, позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Згідно з статтею 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Визначення поняття державної служби наведено у статті 1 Закону України «Про державну службу». Відповідно до положень зазначеної норми державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів від 3 травня 1994 року №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №283). Згідно з абзацами 1 та 2 п. 2, абзацу 13 п. 3 Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба):
на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;
на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;
на посадах службовців в органах, зазначених у п. 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.
Під терміном «просування по службі» треба розуміти безпосередній перехід з посади службовця на посаду державного службовця в період роботи в державних органах.
Згідно Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби (додаток до Порядку) до вказаних органів входять, зокрема, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Кваліфікаційним довідником посад службовців, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР від 14 січня 1969 року №15 та Загальносоюзним класифікатором професій працівників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 27 серпня 1986 року №016, які діяли на той час, визначено, що посада інженера належала до посад спеціалістів.
В ході розгляду справи суди встановили, що ОСОБА_2 з 10 вересня 1984 року по 20 вересня 2004 року (стаж 20 років), працювала у відділі капітального будівництва Артемівської міської ради Донецької області на посаді інженера, 18 листопада 1994 року прийняла Присягу державного службовця, 1 січня 1995 року присвоєно VІ категорія 12 ранг державного службовця, а 1 березня 2004 року позивача призначено на посаду головного спеціаліста і присвоєно 11 ранг державного службовця.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб