"24" листопада 2015 р. м. Київ К/800/37719/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої судді: Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В.,
при секретарі: Яроші Д.В.,
за участі прокурора Гудименко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства "Кришталь" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №826/4757/15 за позовом прокурора Тарутинського району Одеської області до Міністерства юстиції України, треті особи: приватне сільськогосподарське підприємство "Кришталь", Державний реєстратор прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України Нілова Ангеліна Олександрівна, за участі заступника прокурора міста Києва та заступника прокурора Одеської області про скасування рішень, -
У березні 2015 року прокурор Тарутинського району Одеської області звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: приватне сільськогосподарське підприємство "Кришталь", Державний реєстратор прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України Нілова Ангеліна Олександрівна, за участі заступника прокурора міста Києва та заступника прокурора Одеської області, в якому просило: скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О. від 16 вересня 2014 року № 15824466, № 15823824, №15822833 та № 15825746, якими за ПСП "Кришталь" зареєстроване право власності на об'єкти нерухомого майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки оскаржувані рішення були прийняті державним реєстратором на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 15 серпня 2014 року, яким за ПСП "Кришталь" визнане право власності на відповідні об'єкти нерухомості, що в подальшому було скасоване постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2014 року, зазначені рішення державного реєстратора є такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені. Скасовані рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України Нілової А.О. №15824466, №15823824, №15822833 та №15825746 від 16 вересня 2014 року про державну реєстрацію за приватним сільськогосподарським підприємством "Кришталь" права власності на об'єкти нерухомості.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції приватне сільськогосподарське підприємство "Кришталь" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає їх обґрунтованими, а скаргу такою, що підлягає задоволенню із наступних міркувань.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 серпня 2014 року по справі №916/2812/14 задоволений позов ПСП "Кришталь" до Спілки громадян-співвласників майна "Промінь" та визнане за ПСП "Кришталь" право власності за набувальною давністю на наступні об'єкти нерухомості:
- Будівлі та споруди вівцеферми (комплекс будівель та споруд № 2), розташованих на землях Серпневської селищної ради, за межами населеного пункту, на відстані 500 м. у східному напрямку: будівля вівчарні, інв. № 35/357 - будівля № 7; будівля вівчарні, інв. №35/358 - будівля № 3; будівля вівчарні, інв. № 35/359 - будівля № 8;
- Будівлі та споруди будівельної бригади, розташовані за адресою вул. Леніна, 173, в смт. Серпневе Тарутинського району Одеської області, які складаються з: адміністративна будівля літ. "А" площею 54,4 кв.м.; склад літ. "Б" площею 239,0 кв.м.; столярний цех літ. "Б1" площею 85,9 кв.м.; склад літ. "В" площею 56,6 кв.м.; убиральня літ. "Г" площею 2,1 кв.м.; пилорама літ. "Д" площею 29,6 кв.м.; склад літ. "Є" площею 141,1 кв.м.; дворові споруди № 1-6; інші споруди літ. "І";
- Будівлі та споруди гаражу, розташовані за адресою вул. Маяковського, 16, в смт. Серпневе, Тарутинского району Одеської області, яки складаються з: бокси літ. "А" площею 794,1 кв.м.; склад літ. "Б" площею 161,3 кв.м.; будинок полевода літ. "В" площею 39,0 кв.м.; мехмайстерня літ. "Г" площею 983,7 кв.м.; будівля диспетчерської літ. "Д" площею 66,0 кв.м.; надвірні споруди № 1-3; інші споруди літ. "І";
- Будівлі та споруди зернотоку, розташовані за адресою вул. Кравченка, 4, в смт. Серпневе, Тарутинського району Одеської області, які складаються з: будівля зерноскладу літ. "А" площею 581,8 кв.м.; будівля переробки зерна літ. "Б" загальною площею 155,8 кв.м.; критий тік літ. "В" загальною площею 3 613,5 кв.м.; будівля охорони літ. "Г" загальною площею 6,1 кв.м.; вагова літ. "Д" загальною площею 11,6 кв.м.; навіс літ. "Є" загальною площею 605,9 кв.м.; склад літ. "Ж" загальною площею 166,1 кв.м.; дизельна літ. "З" загальною площею 25,9 кв.м.; убиральна літ. "И" загальною площею 1,0 кв.м.; надвірні споруди; інші споруди літ. "І".
ПСП "Кришталь" 2 вересня 2014 року до Реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області було подано 4 заяви на державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в яких ставилось питання про здійснення державної реєстрації права власності ПСП "Кришталь" на об'єкти нерухомості, зазначені в рішенні Господарського суду Одеської області від 15 серпня 2014 року.
Державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Ніловою А.О., на підставі поданих заяв та доданих до них документів, 16 вересня 2014 року були прийняті оскаржувані рішення № 15824466, № 15823824, № 15822833 та №15825746, якими за ПСП "Кришталь" зареєстроване право власності на об'єкти нерухомого майна.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2015 року, рішення Господарського суду Одеської області від 15 серпня 2014 року було скасоване, а в задоволенні позовних вимог ПСП "Кришталь" - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором була встановлена відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови в державні реєстрації таких прав, а також, що прокурором в позовній заяві не наведено які саме інтереси держави порушені, тобто не обгрунтована підстава звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час прийняття рішень про реєстрацію прав, державний реєстратор діяв відповідно до вимог діючого законодавства, разом з тим, у зв'язку зі скасуванням рішення Господарського суду Одеської області від 15 серпня 2014 року у справі № 916/2812/14, оскаржувані рішення № 15824466, №15823824, № 15822833 та № 15825746 втратили свою юридичну значимість для цілей підтвердження прав приватного сільськогосподарських підприємств "Кришталь" на об'єкти нерухомого майна та на під ставність звернення прокурора до суду із зазначеним позовом.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV(далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п. 1 ч. 1 статті 8 Закону № 1952-IV, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Відповідно положень статті 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно п. 5 ч. 1 статті 19 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
При цьому, ч.ч. 1, 4 статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Таким чином, положеннями статті 24 Закону № 1952-IV передбачені виключні випадки, у разі яких заявнику може бути відмовлено в державній реєстрації прав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваних рішень від 16 вересня 2014 року № 15824466, № 15823824, № 15822833 та №15825746 державний реєстратор не мав передбачених Законом № 1952-IV підстав для відмови ПСП "Кришталь" в реєстрації прав.
До кожної з чотирьох заяв про реєстрацію прав ПСП "Кришталь" було долучено належним чином завірену копію рішення Господарського суду Одеської області від 15 серпня 2014 року по справі № 916/2812/14 з проставленою на ній відміткою про набрання таким рішенням законної сили 26 серпня 2014 року.
Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Відповідно положень статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Судом встановлено, що, з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 15 серпня 2014 року прокурор Тарутинського району Одеської області звернувся лише 8 вересня 2014 року, тобто після набрання чинності таким рішенням суду в зазначеному вище порядку, у зв'язку з чим ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2014 року йому було поновлено строк звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Згідно п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі також - Порядок), під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, обов'язку вчиняти інші, не передбачені Порядком, дії з метою перевірки заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, зокрема щодо додаткової перевірки набрання рішенням суду, на підставі якого особа звертається за реєстрацією права, законної сили, ні Закон №1952-IV, ні Порядок не встановлюють.
Згідно п. 20 Порядку, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
З огляду на відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав, на підставі зазначеного положення Порядку, державний реєстратор був зобов'язаний прийняти рішення про державну реєстрацію, якими за ПСП "Кришталь" зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна.
Отже, дії державного реєстратора по прийняттю оскаржуваних рішень є такими, що вчинені у відповідності до вимог законодавства, та є правомірними.
Відповідно до положень статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.
Судом було встановлено, що в ході розгляду справи прокурором не було наведено обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів. На виконання наведених законодавчих вимог, позивачем не було надано суду доказів порушення оскаржуваними рішеннями інтересів держави або наявності загрози порушення такого інтересу.
Судом першої інстанції встановлена наявність спору стосовно права власності на спірні об'єкти між двома господарюючими суб'єктами, що підтверджується рішеннями господарських судів, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Вказане майно ніколи не перебувало у власності держави, що прокурором не заперечується.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів дійшла думки, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не вбачається.
Суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону.
Відповідно до ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Кришталь" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №826/4757/15 скасувати, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: