"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/56748/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий);
Кравцова О.В., Цуркана М.І.,
Секратер судового засідання Вишняк О.М.,
За участі:
представника позивача Кожемяки Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Чернігівській області до публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш», третя особа - Фонду державного майна України, про зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, -
У жовтні 2013 року Державна фінансова інспекція в Чернігівській області (далі - Інспекція) звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» (далі - відповідач), третя особа - Фонду державного майна України, в якому просила суд зобов'язати відповідача виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 26 червня 2013 року №25-05-18-14/4362, щодо: п.2
- відображення в обліку заборгованості перед бюджетом та перерахування 30% обсягу коштів від отриманої орендної плати в сумі 100944,87 грн. до відповідного бюджету. Розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень осіб, а саме: винесення догани або звільнення; абз.2 п.2 - відшкодування збитків в сумі 293075,11 грн. за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством. Розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень осіб, а саме: винесення догани або звільнення; п.З - проведення звірок з дебіторами та в разі визнання заборгованості звернення до суду. Відшкодування збитків в сумі 520660,00 грн. за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством України. В іншому випадку списання заборгованості в установленому порядку; п.4 - відшкодування збитків в сумі 1439133,79 грн. за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством України. Розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень осіб, а саме: винесення догани або звільнення; п.5 - відшкодування збитків в сумі 49875,00 грн. за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством України. Розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень осіб, а саме: винесення догани або звільнення; п.6 - в частині списання в установленому порядку кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності в сумі 1288933,97 грн..
Посилаючись на те, що у добровільному порядку пункти 2-5 та частково пункт 6 вимоги не виконані, просила зобов'язати відповідача виконати зазначені вище пункти вимоги.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» задоволена частково.
Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року скасована в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» виконати п. 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 26 червня 2013 року №25-05-18-14/4362 щодо: відображення в обліку заборгованості перед бюджетом та перерахування 30% обсягу коштів від отриманої орендної плати в сумі 100944,87 грн. до відповідного бюджету. Розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень осіб, а саме: винесення догани або звільнення.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року в іншій частині залишена без змін.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі..
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що Державною фінансовою інспекцією у Чернігівській області відповідно до п. 1.2.3.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на І квартал 2013 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 1 березня 2013 №130, №129 та від 14 березня 2013 року №152, №262 від 22 квітня 2013 року, виданих Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області, головним державним фінансовим інспектором Костюченко Р.П., старшим державним фінансовим інспектором Корніловим Д.С., провідним державним фінансовим інспектором Крутченко І.В. та заступником начальника відділу матеріального виробництва та фінансових послуг Бондаренко О.П. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 1 липня 2010 року по 1 січня 2013 року, за результатами якої складено акт №25-05-21/3 від 28 травня 2013 року.
На підставі висновків акту ревізії відповідачу було направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень та недоліків №25-05-18-14/4362 від 26 червня 2013 року, відповідно до якої від відповідача вимагалось:
- відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахування 30% обсягу коштів від отриманої орендної плати в сумі 100944,87 грн. до відповідного бюджету та Розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень осіб, а саме: винесення догани або звільнення (абз.1 п2);
- відшкодувати збитки в сумі 293075,11 грн. за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством. Розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень осіб, а саме: винесення догани або звільнення (абз.2 п.2):
- провести звірки з дебіторами та в разі визнання заборгованості звернення до суду. Відшкодування збитків в сумі 520660,00 грн. за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством України. В іншому випадку списання заборгованості в установленому порядку (п.3).
- відшкодувати збитки в сумі 1439133,79 грн. за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством України. Розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні порушень осіб, а саме: винесення догани або звільнення (п.4):
- відшкодувати збитки в суми 49875,00 грн. за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством України. Розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні осіб, а саме: винесення догани або звільнення (п.5);
- списати в установленому порядку кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності в сумі 128933,97 грн. (п.6).
Судом встановлено, що вимога про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків №25-05-18-14/4362 від 26 червня 2013 оскаржена не була.
22 липня 2013 року відповідачем на адресу Інспекції надіслано лист №60-188, яким повідомлено про часткове виконання шостого пункту вимоги, зокрема в сумі 876441,92 грн., тобто залишилась не списаною в установленому порядку кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, в сумі 1288933,97 гривень.
Інспекція посилаючись на невиконання відповідачем пунктів 2-5 та частково пункту 6 вимоги, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольнивши частково позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення, зафіксовані в акті, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не оскаржені і не виконані.
Вищий адміністративний суд України вважає остаточні висновки судів першої та апеляційної інстанції помилковими.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії.
При цьому оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28 жовтня 2014 року № 21-462а14, від 25 листопада 2014 року № 21-442а14, від 23 червня 2015 року № 21-967а15.
Відповідно до положень частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Інспекції про зобов'язання виконати оскаржені пункти вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 26 червня 2013 року №25-05-18-14/4362, задоволенню не підлягають, оскільки такі збитки стягуються в судовому порядку за відповідним позовом про стягнення збитків, а не за позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
За правилами частини першої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» задовольнити.
Постанову постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: