"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/15668/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанов за касаційною скаргою Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, -
КП «Кривбасводоканал» звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 20.04.2012р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 612 297,29грн. та про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на суму 612 297, 29грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 5 травня 2008 року по справі №5/179-08.
17 грудня 2008 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимог наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 5 травня 2008 року по справі №5/179-08.
Строк добровільного виконання встановлено 7 днів.
10 лютого 2011 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 620 373,46 грн.
20 квітня 2012 року в. о. начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області було проведено перевірку даного виконавчого провадження. За результатами перевірки керівником було скасовано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 10 лютого 2011 року та постанову про арешт коштів боржника від 19 березня 2012 року, крім того, зобов'язано державного виконавця винести нову постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму у розмірі 612 297,29 грн. та нову постанову про арешт коштів боржника з урахуванням виконавчого збору та часткової сплати заборгованості.
20 квітня 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 612 297,29 грн. та постанову про арешт коштів боржника на загальну суму 4 497 827,74 грн.
25 квітня 2012 року на адресу відділу примусового виконання рішень надійшла заява КП «Кривбасводоканал»від 24 квітня 2012 року про закінчення виконавчого провадження, до якої була долучена ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2012 по справі №5/179-08, якою було затверджено мирову угоду, укладену між ДПП «Кривбаспромводопостачання»та КП «Кривбасводоканал».
26 квітня 2012 року позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на дії державного виконавця щодо винесення вищевказаних постанов від 20 квітня 2012 року, за якою господарським судом 20 червня 2012 року прийнято рішення про часткове задоволення скарги, а саме: постанову від 20 квітня 2012 р. про арешт коштів боржника скасовано в частині накладення арешту на кошти в сумі 3 885 530,45 грн.; постанови від 20 квітня 2012 року про арешт коштів боржника в частині суми 612 297,29 грн. (виконавчий збір) та про стягнення виконавчого збору залишено без змін з огляду на підсудність такого спору окружному адміністративному суду.
3 травня 2012 року виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 5 травня 2008 року по справі №5/179-08 було закінчено, а постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 20 квітня 2012 року було виділено в окреме виконавче провадження.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 20.04.2012р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 612 297,29грн. та про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на суму 612 297, 29грн.
Відмовляючи у задоволені позову, суди попередніх інстанції дійшли висновку про правомірність прийняття оскаржуваних постанов, оскільки Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" не виконало наказ у строк, установлений для добровільного його виконання, відповідно до наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 5 травня 2008 року по справі №5/179-08.
Тобто вирішуючи даний спір по суті, суди як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що дана справа є адміністративною.
Однак, такий висновок є помилковим і таким, що базується на невірному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Частиною першою статті 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
За правилами статті 121 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Отже, з урахуванням положень ГПК, даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства та підлягають скасуванню.
За правилами ч.1 ст. 228 КАС України, судові рішення обов'язково скасовуються, а позовна заява залишається без розгляду або закривається провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 220-1, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року - скасувати, провадження у справі за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанов - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець