про повернення апеляційної скарги
Справа № 824/2071/15-а
02 грудня 2015 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" про стягнення заборгованості,
Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. ст. 185-187 КАС України, а саме: не надано доказів сплати судового збору. Також, суд дійшов висновку про те, що заява апелянта про обчислення ставки судового збору відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції яка діяла до 01 вересня 2015 року) є безпідставною, оскільки при поданні ДФІ в Чернівецькій області апеляційної скарги 23 жовтня 2015 року застосуванню підлягають норми Закону України "Про судовий збір" з врахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” №484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року.
Апелянту запропоновано в строк до 30 листопада 2015 року усунути вказані недоліки апеляційної скарги.
Станом на 02 грудня 2015 року скаржником не усунено недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху.
При цьому, 27 листопада 2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від ДФІ в Чернівецькій області надійшла заява до якої додано ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015.
Дана заява мотивована тим, що ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.015, в аналогічній адміністративній справі за ДФІ в Чернівецькій області, вже було встановлено право ДФІ в Чернівецькій області на звільнення від сплати судового збору, відтак, на думку скаржника, питання про звільнення від сплати судового збору, на підставі наявних у справі доказів, не підлягає доведенню в даній адміністративній справі.
Дослідивши зміст заяви позивача про відсутність в нього обов'язку сплачувати судовий збір за апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, потрібно зауважити на наступне.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 Закону, судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону встановлено, що судовий збір справляється зокрема за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Водночас, пільги щодо сплати судового збору визначено статтею 5 Закону України "Про судовий збір". Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору визначений статтею 5 вказаного Закону є вичерпним.
Пільги щодо сплати судового збору, визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", на ДФІ в Чернівецькій області не поширюються.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з приписами частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключених обставин, при цьому, процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.
У відповідності з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В силу частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина 4 статті 70 КАС України).
Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, а ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 не є беззаперечним доказом який підтверджує відсутність у ДФІ в Чернівецькій області будь-яких джерел доходів.
Більш того, положеннями КАС України не передбачено, що ухвала суду в іншій адміністративній справі про звільнення від сплати судового збору, є обставиною, яка не підлягає доказуванню в інших справах за участю цієї ж сторони, але в іншій справі.
Враховуючи, що позивачем не наведено обставин, які обумовлюють право на пільги щодо сплати судового збору у відповідності до статті 5 Закону України "Про судовий збір", та не надано доказів про відсутність коштів, вважаю за необхідне відмовити ДФІ в Чернівецькій області у задоволенні клопотання про звільнення від судового збору на підставі статті 88 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Варто зазначити також те, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином вважаю, що позивачем не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом згідно ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 09 листопада 2015 року.
Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України,
1. Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" про стягнення заборгованості повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію ухвали.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.
Суддя-доповідач ОСОБА_1