30 листопада 2015 року Справа № 876/7509/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 11.06.2015 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо визнання неправомірною відмови в зарахуванні пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі, за періоди роботи з 15.04.1982 року по 31.08.1989 року, з 01.09.1989 року по 01.12.1994 року та зробити перерахунок пенсії з моменту її призначення.
Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2015 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового обчислення стажу. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період роботи ОСОБА_1 з 15.04.1982 року по 31.08.1989 року та з 01.09.1989 року по 01.12.1994 року як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Верховинському районі зробити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу з 11.01.2015 року.
Не погодившись із зазначеним рішенням Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга підлягає задоволенню, з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі, ОСОБА_1 нараховано пенсію, розмір якої, на думку позивача, знижено, адже він працював в районах Крайньої Півночі, а тому має право на пільгове обчислення стажу роботи. У зв'язку з цим він звернувся до відповідача із проханням надати інформацію про обчислення стажу роботи в районах крайньої Півночі та подав довідку ПАТ «Укрнафта» Прикарпатське управління бурових робіт № 10-650 від 24.04.15 року про те, що він дійсно працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт слюсарем по обслуговуванню бурових, помічником бурильника з 15.04.1982 року (наказ на прийом №364 від 13.04.1982 року). до 31.08.1989 року в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та з 01.09.1989 року до 01.12.1994 р. (наказ на звільнення №349-к 01.12.1994 року) в районах Крайньої Півночі. Крім того, вказаною вище довідкою підтверджено, що йому виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка, а також надавалась додаткова відпустка.
Листом від 04.06.2015 року №1/19, відповідачем роз'яснено, що період роботи в районах крайньої Півночі зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 в календарному обчисленні, оскільки в документах, що містяться в його пенсійній справі, немає інформації про укладення додаткових трудових договорів.
За правилами абзаців першого та другого пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року, постанови № 148, Указу від 26 вересня 1967 року.
Указом від 10 лютого 1960 року передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.
Абзацом першим пункту 5.9 Положення про вахтовий метод встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.
Таким чином, пільги передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.
Дана позиція викладена в постанові ВСУ від 27 жовтня 2015 року №338/1079/14-а в аналогічній справі колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.
А тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зарахування в пільговому обчисленні і стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях з 15.04.1982 року по 31.08.1989 року та з 01.09.1989 року по 01.12.1994 року, оскільки позивач працював вахтовим методом.
Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області - задовольнити.
Постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2015 року по справі № 340/351/15-а провадження №2-а/340/39/15 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар
Повний текст постанови виготовлено 02.12.2015 року