Справа № 1-1117/2010 р.
10 грудня 2010 року Святошннський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Почупайло A.B.
при секретарі Доля К.В.
за участю прокурора Сіденка О.І.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, має на утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого 11 березня 2002 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 2 роки; 23 грудня 2003 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1, 96 КК України до 1 року позбавлення волі з примусовим лікуванням від алкоголізму; 16 грудня 2005 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 04 листопада 2008 року від подальшого відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 8 днів на підставі постанови Ірпінського міського суду Київської області від 27 жовтня 2008 року, у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_2 будучи раніше засудженим 16 грудня 2005 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнившись 04 листопада 2008 року з місць позбавлення волі, умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 8 днів належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв умисний злочин.
Так, ОСОБА_2 24 березня 2010 року, приблизно в 15.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись у третьому під'їзді будинку 12-а по пр-ту Корольова в м. Києві, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить КП «РЕО-1» Святошинського р-ну м. Києва.
При цьому, ОСОБА_2 24 березня 2010 року, приблизно в 15.30 годин, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зустрівся з невстановленою слідством особою, у ході спілкування з якою домовився скоїти крадіжку чужого майна, а саме залізних решіток, прикріплених до вікон у третьому під'їзді будинку 12-а по пр-ту Корольова в м. Києві, чим вступили між собою в попередню злочинну змову. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа, діючи погоджено між собою, зайшовши до третього під'їзду будинку 12-а по пр-ту Корольова в м. Києві й, піднявшись на площадку сходів п'ятого поверху, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрали чуже майно, яке належить КП «РЕО-1» Святошинського району м. Києва, а саме 6 металевих віконних решіток на загальну суму 999 гривень 60 копійок, з викраденим чужим майном ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину втекли.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся в скоєному, підтвердив суду обставини скоєння ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету скоєння злочину.
Оскільки підсудний ОСОБА_2, свою вину в скоєному визнав повністю та не оспорював фактичні обставини справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. З ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудного ОСОБА_2, та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, повторно, таємно викрав чуже майно.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_2 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середньої тяжкості, характеристику особи підсудного, який має на утриманні неповнолітнього сина, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, раніше судимий, скоїв злочин в період невідбутого покарання, призначеного за вироком суду від 16 грудня 2005 року, його відношення до скоєного, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставиною що пом'якшує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 на день винесення даного вироку не відбув покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16 грудня 2005 року, на підставі ст. 71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати йому до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Речові докази по справі: металеві решітки в кількості 6 штук, що передані під зберігальну розписку ОСОБА_4, суд вважає необхідним залишити ОСОБА_4.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_2 покарання невідбуте ним покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16 грудня 2005 року, призначивши йому остаточну міру покарання у вигляді З (трьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - утримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 31 серпня 2010 року.
Речові докази по справі: металеві решітки в кількості 6 штук, що передані під зберігальну розписку ОСОБА_4, залишити ОСОБА_4.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, із моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу, у той же строк із моменту його проголошення.
Суддя