Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
01 грудня 2015 року справа №2а-6060/11/1270
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Краснодоні Краснодонському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-6060/11/1270 (суддя 1 інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Краснодоні Краснодонському районі Луганської області про стягнення витрат по виплаті пенсій по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника,-
В липні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Краснодоні Краснодонському районі Луганської області у якому позивач просив суд стягнути з відповідача витрат на виплату та доставку по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника у сумі 6403199,96 за період з січня 2006 року по лютий 2011 року включно. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області необґрунтовано відмовляється прийняти зазначені витрати до відшкодування у той час, як відшкодовування вказаних витрат передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» з 1 квітня 2008 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року позовні вимоги позивача про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника за період з січня 2006 року по листопад 2010 року у загальній сумі 5470999,34 грн. залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року (т. 5 арк. спр. 99-103) позовні вимоги УПФУ в м. Краснодоні Луганської області були задоволені частково, а саме стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь УПФУ в м. Краснодоні витрати на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, за грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року у розмірі 56289 грн. 23 коп., в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції сторони подали апеляційні скарги на постанову суду першої інстанції від 12 серпня 2011 року (т. 5 арк. спр. 108-109, 114-117). Позивач в апеляційній скарзі зазначав про те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, тому просив в цій частині постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року апеляційні скарги сторін задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача витрати на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальників, які померли внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання на загальну суму 3834 грн. 44 коп., з якої по: ОСОБА_2 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_3 - 265 грн. 50 коп., ОСОБА_4 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_5 - 450 грн., ОСОБА_6 - 419 грн. 42 коп., ОСОБА_7 - 387 грн. 78 коп., ОСОБА_8 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_9 - 248 грн. 73 коп., ОСОБА_10 - 248 грн. 73 коп., ОСОБА_11 - 453 грн. 57 коп., в задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року в частині задоволення позовних вимог, відмовивши в задоволенні позовних вимог повністю.
Позивачем судові рішення по даній справі у касаційному порядку не оскаржувались.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2015 року, касаційну скаргу відповідача задоволено частково, а саме скасовано постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, по: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року залишено без змін.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Так, статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині 1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який частково дублює норми раніше прийнятого, але ще чинного Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Оскільки за змістом вищевказаної норми дія Закону № 1788-XII не поширюється на визначення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, ці відносини регулюються Законом № 1058-IV.
Згідно частин 1, 2 статті 36 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
У частині 8 статті 36 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV).
За приписами статті 33 зазначеного Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону № 1105-ХІV Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV.
За змістом цієї статті у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо.
Статтею 28 Закону № 1105-ХІV встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми, в тому числі, складаються із страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Проаналізувавши вищевказані норми права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що страхові виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1105-ХІV Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує у разі настання страхового випадку виключно особам, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 21 цього Закону), перелік яких міститься у статті 33 зазначеного Закону. Крім того, причинний зв'язок смерті годувальника з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має бути встановлений МСЕК у відповідності до Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 року № 606, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 грудня 2005 року за № 1455/11735. У разі якщо особи, яким призначені пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не підпадають під визначений статтею 33 Закону № 1105-ХІV перелік осіб, які мають право на одержання страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України у зв'язку з виплатою та доставкою таких пенсій, не підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що непрацездатні члени сім'ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування.
Судом встановлено, що особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не перебували на утриманні годувальників, на момент смерті годувальників деякі з них не досягли 55 років, а ті хто досяг 55 річного віку в той час працювали.
Стосовно ОСОБА_11, колегія суддів зазначає що відносно нього інвалідність була встановлена пізніш нещасного випадку з його батьком, та на момент смерті батька він не був інвалідом дитинства (а.с.173).
Таким чином, позовні вимоги УПФУ в частині стягнення витрат на виплату пенсій ОСОБА_2 В сумі 453 грн. 57 коп., ОСОБА_3 в сумі 265 грн. 50 коп., ОСОБА_4 в сумі 453 грн. 57 коп., ОСОБА_5 в сумі 450 грн., ОСОБА_6 в сумі 419 грн. 42 коп., ОСОБА_7 в сумі 387 грн. 78 коп., ОСОБА_8 в сумі 453 грн. 57 коп., ОСОБА_9 в сумі 248 грн. 73 коп., ОСОБА_10 в сумі 248 грн. 73 коп., ОСОБА_11 в сумі 453 грн. 57 коп. э безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Краснодоні Краснодонському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-6060/11/1270 - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-6060/11/1270 в частині задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Краснодоні Краснодонському районі Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальників, які померли внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання на загальну суму 3834 грн. 44 коп., з якої по: ОСОБА_2 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_3 - 265 грн. 50 коп., ОСОБА_4 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_5 - 450 грн., ОСОБА_6 - 419 грн. 42 коп., ОСОБА_7 - 387 грн. 78 коп., ОСОБА_8 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_9 - 248 грн. 73 коп., ОСОБА_10 - 248 грн. 73 коп., ОСОБА_11 - 453 грн. 57 коп. - скасувати.
В задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Краснодоні Краснодонському районі Луганської області в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Краснодоні Краснодонському районі Луганської області витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальників, які померли внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання на загальну суму 3834 грн. 44 коп., з якої по: ОСОБА_2 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_3 - 265 грн. 50 коп., ОСОБА_4 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_5 - 450 грн., ОСОБА_6 - 419 грн. 42 коп., ОСОБА_7 - 387 грн. 78 коп., ОСОБА_8 - 453 грн. 57 коп., ОСОБА_9 - 248 грн. 73 коп., ОСОБА_10 - 248 грн. 73 коп., ОСОБА_11 - 453 грн. 57 коп.- відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.В. Ляшенко
Судді Л.В. Ястребова
І.Д. Компанієць