Справа: № 760/3719/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Козленко Г.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
26 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням стажу у подвійному розмірі за час її роботи з 10.10.1988 до 14.11.2001 на посаді помічника лікаря епідеміолога в епідеміологічному відділі санепідемстанції Ленінградського району м. Києва; з 14.11.2001 до 29.12.2012 на посаді помічника лікаря епідеміології в епідеміологічному відділі санепідемстанції Святошинського району; з 03.06.2013 до 20.08.2014 на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Святошинського районного лабораторного відділення Голосіївського міжрайонного відділу лабораторних досліджень.
Проте, відповідно до листа відповідача від 16.02.2015 №2158/09/с-76 позивачу було відмовлено у зарахуванні стажу його роботи в подвійному розмірі з посиланням на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 р. та не передбачає можливість зарахування до страхового стажу в кратному розмірі.
Не погоджуючись із таким діями та висновками відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав із даним адміністративним позовом до суду, та просив суд зобов'язати відповідача зарахувати у кратному розмірі стаж роботу в епідеміологічному відділі санепідемстанції Ленінградського району м. Києва.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії відповідача щодо не зарахування стажу позивачу на підставі відсутності певних відомостей в поданих документах є протиправними, оскільки позивачем надано достатньо належних первинних документів, які підтверджують стаж роботи позивача на вказаних вище посадах.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки ДУ «Київський МЛЦ ДСЕСУ» №126 від 20.08.2014 ОСОБА_2 виконувала роботу, пов'язану з відбором біологічного матеріалу на небезпечні інфекційні захворювання від хворих, носіїв та з об'єктів зовнішнього середовища, контактувала з живими культурами цих хвороб, працювала у вогнищах особливо-небезпечних та небезпечних інфекційних хвороб: туберкульоз, дифтерія, менінгіт, кашлюк, лептоспіроз, черевний тиф та партифи, ієрсініози, дизентерія та інших небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно до ЗУ «Про внесення змін до ст.60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (Відомості Верховної Ради України №6 ст.53) - робота пов'язана з живими збудниками небезпечних захворювань та робота у вогнищах особливо небезпечних і небезпечних захворювань та хворими на ці інфекції прирівнюється до роботи в подвійному розмірі. Згідно наказу МОЗ України від 23.10.1991 №146 «Про атестацію середніх медичних працівників», «Положення про атестацію середніх медичних працівників посади помічника лікаря-епідеміолога та фельдшера-лаборанта» відноситься до середнього медичного персоналу.
Відповідно до довідки ДУ «Київський МЛЦ ДСЕСУ» №123 згідно зі штатним розписом ДУ «Київського міського лабораторного центру Держсанепідслужби України» на 2013-2014 роки, затвердженим директором ДУ «Київський міський лабораторний центр Держсанепідслужби України», що розроблений відповідно до Національного класифікатора професій ДК 0032010 затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327, ОСОБА_2 з 03.06.2013 по 20.08.2014 працювала на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії у Святошинському районному лабораторному відділенні Відокремленого підрозділу Голосіївський міжрайонний відділ (філія) лабораторних досліджень Державної установи «Київський міській лабораторний центр Держсанепідслужби України» (наказ № 226-к від 03.06.2013). ОСОБА_2 було зараховано на дану посаду згідно з додатком №1 до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1992 №195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання, в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю». Тобто, посада «фельдшер-лаборант» відноситься до посад середніх медичних працівників, стаж роботи на яких може бути зарахований для обчислення пенсії за вислугу років.
В матеріалах справи міститься розрахунок стажу ОСОБА_2, здійснений Солом'янським районним управлінням, де зазначено, що загальний стаж становить 29 років 8 місяців 14 днів; загальний стаж (після 2004 року) - 10 років 6 місяців 2 днів; страховий стаж з 01.07.2000 - 14 років 3 дні.
Так, згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я України № 10.01.891 від 23.07.2004 року до інфекційних відділень лежать відділи (відділення) особливо небезпечних інфекцій санітарно-епідеміологічних станцій.
Відповідно до п.16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за яким положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Щодо вирішення питання про судові витрати, колегія суддів зазначає наступне.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання немайнового позову до суду становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 80,39 грн. (73,08 * 110%).
Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.215 року було відстрочено апелянту сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2015 року - без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 80 грн. (вісімдесят гривень) 39 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.