01 грудня 2015 рокусправа № 331/5350/15-а (2-а/331/96/15-а)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2015 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання відкрити виконавче провадження,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області), Головного управління юстиції у Запорізькій області, в якому просить визнати неправомірними дії та зобов'язати ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом по справі № 2-а/З31/48/14 від 16.03.2015 року; визнати та призначити йому матеріальне відшкодування в загальній суму 18050 грн. та моральну шкоду в національній валюті еквівалентну 400 Євро та призначити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 16.03.2015 року, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі 331/926/13-а (2а/331/48/14) за постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 року про стягнення з ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5500 грн.
22.07.2015 року ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області винесено постанову №ВП 48203268 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та рекомендовано звернутися безпосередньо до органів, що здійснюють казначейське обслуговування.
Не погодившись з даними діями ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05.06.2012 року (далі - Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є зокрема державний орган.
Відповідно до ст. 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється за заявою стягувача про виконання рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства.
В силу викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки позивачем помилково пред'явлено до виконання ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області виконавчий лист від 16.03.2015 року, виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі 331/926/13-а (2а/331/48/14), так як виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є зокрема державний орган, після набрання чинності Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 4901-VI здійснюється за заявою стягувача центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування.
Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.
Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова