"29" жовтня 2015 р. справа 804/11975/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)
судді Головко О.В. Ясенова Т.І.
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Ягодинської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь-Україна» до Ягодинської митниці та Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення про коригування митної вартості, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість
Товариство з обмеженою відповідальністю «Северсталь Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ягодинської митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, в якому просить визнати протиправними і скасувати картку відмови №205000004/2014/000021/2 від 24.02.2014 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; рішення №205070000/2014/00023 від 24.02.2014 про коригування митної вартості товарів; стягнути з державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 15647гр15коп.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 позов задоволений частково. Визнані протиправними і скасовані картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості.
В апеляційній скарзі митниця просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що позивачем неодноразово здійснювалось митне оформлення товару, отриманого від ВАТ «Северсталь» (Росія) згідно контракту №804/00186217-30142 від 19.04.2013 та в деклараціях зазначалось про зв'язок продавця і покупця. При митному оформленні товару митною декларацією №205070000/2014/006274 від 24.02.2014 не зазначено про пов'язаність продавця і покупця, що є однією із складових при визначенні митної вартості товарів, які імпортуються за ціною договору. Крім того рахунки-фактури не відповідають даті поставки.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Між ТОВ «Северсталь Україна» та ВАТ «Северсталь» (Росія) 19.04.2013 укладений контракт №804/00186217-30142, додаткову угоду до контракту та специфікацію №42415 від 31.12.2013 до контракту №804/00186217-30142 від 19.04.2013 на поставку плоского прокату з вуглецевої сталі, завширшки 1250мм, гарячекатаний неплакований, без гальванічного чи іншого покриття, у рулонах, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, протравлений, промаслений, завтовшки 2,00мм: сталь гарячекатана травлена в рулонах розміром 2,00ммх1250мм 112220кг, масова частка вуглецю 0,15%, 0,16%. Марка сталі S275JR згідно EN 10025-2-04/EN 10051-10, виробник ВАТ «Северсталь», Росія.
Відповідно до накладних ВТД-10210220/260114/0000539 ВАТ «Северсталь» в лютому 2014 року здійснило на адресу позивача поставку товару.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем 24.02.2014 надано до митного органу вантажно-митну декларацію №205070000/2014/006274 від 24.02.2014 з визначенням ціни за ціною контракту 573728гр79коп.
Разом з вантажною митною декларацію додані документи: контракт №804/00186217-30142 від 19.04.2013; додаткова угода до контракту від 19.04.2013; специфікація до контракту №42415 від 31.12.2013; накладні АУ699234, АУ699239 від 16.02.2014; висновок про вартісні характеристики товару; калькуляція виробника ССУ-31-22/106 від 03.02.2014; рахунок-фактура №14/0021/0004/000028242 від 15.02.2014; сертифікати якості №180945, №180948 від 18.02.2014; декларація країни відправлення №10210220/260114/0000539. Кількість поставленого товару складає 112220т на загальну суму 64189,84$.
Відповідно до частини 9 статті 58 Митного Кодексу України, розрахунки при застосуванні основного методу визначення митної вартості робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
На підставі статті 53 Митного Кодексу України, у позивача були витребувані додаткові документи: прайс-лист виробника товарів; калькуляцію собівартості виробництва товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений експертною організацією; копію декларації країни відправлення; банківські платіжні документи про оплату товарів.
Під час проведення консультацій представником декларанта додатково надано частину витребуваних документів: калькуляцію собівартості виробництва товару ССУ-31-22/106 від 03.02.2014 та висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати ГО-773 від 24.02.2014.
В зв'язку з неподанням в повному обсязі ТОВ «Северсталь Україна» додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №205000004/204/000021/2 від 24.02.2014, яким ціна товару скоригована до рівня 650$ за 1т за резервним методом, внаслідок чого податок на додану вартість збільшено на 15647гр15коп.
В обґрунтування відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, Ягодинська митниця зазначила, що відповідно до статті 53 Митного Кодексу України, надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: в експертному висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати ГО-773 від 24.02.2014 наведено адреси сайтів мережі Інтернет, що використовувались експертом як джерела цінової інформації, інформація, що міститься в даних інтернет-ресурсах не відповідає заявленій вартості та опису товару. Додатково необхідно було надати: прайс-лист виробника товару; банківські платіжні документи про оплату товару.
За результатом проведеної процедури консультації з декларантом досягнуто згоди щодо неможливості застосування наступних методів, окрім резервного. Митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного Кодексу України.
Товар був випущений у вільний обіг під гарантії, що підтверджується новою митною декларацією №205070000/2014/006323 від 24.02.2014.
Відповідно до частини 8 статті 55 Митного Кодексу України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, що декларується.
Протягом 80 днів позивач не надав митниці додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої про протиправність рішень митниці.
Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Митного Кодексу України подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Митним кодексом України. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Надаючи оцінку правомірності обґрунтованості сумніву митниці щодо достовірності заявленої митної вартості, апеляційний суд зазначає, що при митному оформленні товару 24.02.2014 у декларації митної вартості в графі 9 (а) не було зазначено про пов'язаність продавця та покупця між собою.
При цьому судом встановлено, що позивачем неодноразово здійснювалось митне оформлення товару отриманого від ВАТ «Северсталь» згідно умов контракту №804/00186217-30142 від 19.04.2014 та у відповідній графі 9 (а) декларацій митної вартості зазначалось про пов'язаність осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 58 Митного кодексу України, одним із застережень застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції) є зв'язок продавця та покупця, що може вплинути на ціну товару.
Відповідно до положень статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року, особи вважаються пов'язаними між собою, якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа, безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців №19127326, ВАТ «Северсталь» є засновником ТОВ «Северсталь Україна».
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного Кодексу України, митний орган, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші, передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до статті 337 Митного Кодексу України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу, подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерством фінансів України №599 від 24.05.2012, якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків, посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі, невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких, визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
При цьому, слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 15.10.2013 у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 у справі №21-342а13, згідно якої підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах митних органів інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 10.04.2012 у справі № 21-25а12, згідно якої митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності обґрунтованого сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Відповідно до пункту 1.14 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерством фінансів України №599 від 24.05.2012, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою, відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до статті 362 Митного Кодексу України, аналіз ризику - це систематичне використання митними органами наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об'єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб'єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції.
Згідно пункту 1 контракту №804/00186217-30142 від 19.04.2013, при поставці товару допускається відхилення від узгодженого в специфікації кількості в межах +/- 10% в цілому по специфікації та +/-10% по кожній позиції специфікації. Згідно пункту 6.1 контракту, покупець здійснює 100% оплату вартості відвантаженого товару по узгодженій специфікації.
З специфікації №42415 від 31.12.2013 вбачається поставка товару у кількості 215т на суму 122980$, натомість у рахунку-фактурі №14/0021/0004/000028242 від 15.02.2014 зазначено поставлену кількість товару вагою 112,220т на суму 64189,84$.
Згідно пункту 6 контракту №804/00186217-30142 від 19.04.2013, термін оплати віднесений до специфікації протягом 30 календарних днів від дати рахунку-фактури і може змінюватись. В специфікації №42415 від 31.12.2014 вказаний період поставки січень 2014 року, тоді як рахунок-фактура датований 15.02.2014.
Надаючи оцінку доводу позивача про підтвердження митної вартості висновком торгово-промислової палати, суд зазначає, що при підготовці висновку використана інформація з мережі інтернет, що стосується товару «холоднокатанная в рулонах отожженная, согласно ГОСТ 16523-97, марка стали 3пс», хоча митному оформленню підлягав товар «сталь гарячекатана в рулонах травленого, згідно EN 10025-2-04, марка сталі S275JR».
Згідно доводів митниці, витягів з інтернет сайтів надано не було, а при опрацюванні відповідних джерел було з'ясовано, що цінова інформація зазначена у них не стосувалась товару поданого до оформлення або ж посилання на сторінки сайтів неможливо було відчинити. Прайс-лист виробника товару надано не було. Банківські платіжні документи про оплату товарів також відсутні..
Таким чином, митницею правомірно не застосовано перший метод визначення митної вартості. Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо неможливо застосувати жоден із методів зазначених в цій статті, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
З огляду на викладене, митницею правомірно визначено митну вартість за резервним методом та з урахуванням раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостях, а рішення про коригування митної вартості №205070000/2014/00023 від 24.02.2014 та картка відмови №205000004/2014/000021/2 від 24.02.2014 були прийняті правомірно.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач довів неможливість послідовного застосування інших методів визначення митної вартості, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неправомірності спірних рішень Ягодинської митниці.
Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Ягодинської митниці - задовольнити.
Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь Україна» відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова