13 жовтня 2015 рокусправа № 194/344/15-а(2-а/194/23/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
при секретарі: Горшкові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2015 року у справі № 194/344/15-а (2-а/194/23/15) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про відмову у призначенні дострокової пенсії та зобов'язати відповідача призначити, нараховувати та виплатити дострокову пенсію відповідно до пункту 7-2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20 листопада 2014 року. В обґрунтування позову зазначала про те, що до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області нею були подані документи на підтвердження роботи у приватних підприємців, тому неврахування цих періодів у стаж та відмова у призначенні пенсії є протиправними.
Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про наявність у ОСОБА_1 права дострокового виходу на пенсію, оскільки надані нею документи підтверджують наявність загального страхового стажу 27 років 11 місяців 17 днів, що не відповідає умовам, передбаченим пунктом 7-2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині наявності страхового стажу не менше 30 років. Перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах в період з 01.01.1999 року по 01.11.1999 року з приватним підприємцем ОСОБА_2, з березня 2000 року по серпень 2001 року з приватним підприємцем ОСОБА_3 та приватним підприємцем Дворянченко не підтверджені документально через відсутність записів у трудовій крижці, трудових договорів, довідок від роботодавця та інш.
У поданих до суду письмових запереченнях позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. ОСОБА_1 вказує, що у формі ОК-5 містяться індивідуальні відомості про неї, як про застраховану особу, в якій зазначена заробітна плата та страхові внески, що сплачені у спірний період. Відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів та утримання податків Західно-Донбаської ОДПІ від 29.01.2015 року також підтверджують цю обставину.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, до суду не прибули. Від апелянта надійшло письмове клопотання № 164/01/32 від 31.08.2015 року про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 20 листопада 2014 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 7-2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.27). Листом № 353/04/06 від 19 лютого 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження стажу роботи у приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Дворянченко з січня 1999 року по серпень 2001 року, внаслідок чого загальний стаж роботи станом на 20 листопада 2011 року складає 27 років 11 місяців 17 днів, замість 30 необхідних (а.с.10,11).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують передбачений пунктом 7-2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж, необхідний для реалізації права дострокового виходу на пенсію.
За приписами зазначеної норми до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2004 року, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством, що діяло раніше.
У трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи про її роботу у приватних підприємців з січня 1999 року до серпня 2001 року, тому суд першої інстанції застосував норми законодавства, що діяло до 01.01.2004 року.
Так, відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Крім того, за відсутності документів про наявний стаж роботи і не можливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1), що містяться в Пенсійному фонді України (форма ОК-5) у 1991 році кількість днів страхового стажу складає: січень - 31, лютий - 28, березень - 31, квітень - 30, травень - 31, червень - 30, липень - 31, серпень - 31, вересень - 30, жовтень - 31, листопад - 1, грудень - 31. Страхувальниками сплачені страхові внески. Усього за рік для пенсії - 203,72 грн. У 2000 році: березень - 31, квітень - 30, травень - 31, червень - 30, липень - 31, серпень - 31, вересень - 30, жовтень - 31, листопад - 30, грудень - 31. Страхувальниками сплачені страхові внески. Усього за рік для призначення пенсії - 466,80 грн. У 2001 році: січень - 31, лютий -28, березень - 31, квітень - 30, травень - 31, червень - 30, липень - 31, серпень - 31. Сплачені страхові внески. Усього за рік для призначення пенсії - 767 грн. (а.с.15).
Таким чином, загальна кількість днів роботи у період з 01 січня 1999 року по 31 серпня 2001 року складає 944 дня (2 роки, 7 місяців 1 день).
Відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії, вказав на наявність підтвердженого стажу позивача - 27 років 11 місяців 17 днів. З урахуванням зазначеного вище періоду роботи з 01.01.1999 року по 31.08.2001 року, стаж ОСОБА_1 складає більше 30 років, що є достатнім для дострокового виходу на пенсію, як це передбачено пунктом 7-2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже висновки суду першої інстанції про протиправну відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком є, на думку колегії суддів, правильними.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при ухваленні оскарженого рішення суд допустив порушення норм процесуального права.
Так, за вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В якості доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог суд у своєму рішенні також послався на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, які викладені у письмових заявах. Проте, відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 65 Кодексу передбачено, що свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.
Тобто, обов'язковою умовою для набуття особою статусу свідка, на підставі якого суд може встановити певні обставини у справі, є його допит судом, приведення судом до присяги, попередження судом про кримінальну відповідальність.
Зазначені процесуальні дії судом першої інстанції здійснені не були. Заяви вказаних вище осіб, що містяться в матеріалах справи, не є належними та допустимими доказами, у розумінні статті 70 Кодексу, а відтак не можуть братись до уваги.
Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції за наслідками розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ухвалив правильне по суті рішення, допущене ним процесуальне порушення в частині обґрунтування постанови показаннями ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, не можуть бути підставою для його скасування з урахуванням наявності інших належних та допустимих письмових доказів, на які він послався.
Доводи апелянта зводяться до неможливості зарахування до страхового стажу період роботи з 01.01.1999 року по 31.08.2001 року на підставі лише даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку колегія суддів вважає неспроможними.
Так, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)). Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2015 року у справі №194/344/15-а(2-а/194/23/15) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко