30 листопада 2015 рокусправа № 804/6776/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання:
за участі представника позивача Коваль І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. в справі № 804/6776/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос-Марин» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Логос-Марин» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001362203 від 02.12.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 501684 грн., з яких 334456 грн. - основний платіж, 167228 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач зазначає про безпідставність висновків акту перевірки щодо завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Гардіс Трейд».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції не підтвердження належними первинними документами господарських відносин з ТОВ «Гардіс Трейд», при цьому зазначає про необґрунтованість посилання позивача на вилучення таких документів слідчим, оскільки в матеріалах, наданих слідчим, наявні лише податкові накладні, в яких йде посилання на укладання договору поставки від 23.05.2015 р. № 480523. У позивача відсутні документи на підтвердження транспортування товару, розвантаження у пункті поставки, документи на підтвердження якості товару. Також судом не врахована податкова інформація про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента.
До судового засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Марин» зареєстровано Дніпропетровським міським управлінням юстиції 11.02.2010 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 36961939, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100274283.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Логос-Марин» під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Гардіс Трейд» за липень 2014 р., за результатами якої складено акт № 3211/04-62-22-3/36961939 від 05.11.2014 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Логос-Марин» занижено податок на додану вартість у липні 2014 р., що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 334456,00 грн.
За наслідками перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 р. № 0001362203 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 501684,00 грн.
Рішенням про результати розгляду скарги від 09.02.2015 р. за вих. № 1098/10/04-36-10-08-09 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області залишено спірне податкове повідомлення-рішення без змін, а скарга - без задоволення. Рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 16.04.2015 р. за вих. № 8016/6/99-99-10-01-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішенняу, а скарга - без задоволення.
Також судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Логос-Марин» мало взаємовідносини з ТОВ «Гардіс Трейд» на підставі договору від 23.05.2014 р. № 480523 на постачання човнових двигунів та запчастин до них. Відповідно умов договору від 23.05.2014 №480523, поставка товару здійснюється за рахунок постачальника. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій до перевірки надані копії договору поставки № 480523 від 23.05.2014 р., видаткових накладних до договору № 480523 від 23.05.2014 р., податкових накладних № 480523 від 23.05.2014 р., банківських виписок, оборотно-сальдової відомості по рахункам 281 та 631, штатний розпис, договору оренди № А-85 від 01.01.2013 р. з ТОВ «АГОРА-РЕНТ» з додатками, акту прийому-передачі майна в оренду відповідно до договору № А-85 від 01.01.2013 р., які, на думку суду, підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують на реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства.
З урахуванням зазначених обставин, а також того, що умовами договору поставки № 480523 від 23.05.2014 р. не передбачено обов'язкового оформлення товарно-транспортних накладних, ТОВ «Логос-Марин» та ТОВ «Гардіс Трейд» за умовами договору поставки № 480523 здійснювали постачання товару та не надавали послуги з перевезення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність фактичного здійснення господарських операцій.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Логос-Марин» під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Гардіс Трейд» за липень 2014 р., яку оформлено актом від 05.11.2014 р. № 3211/04-62-22-3/36961939, за висновками якої встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у липні 2014 р. на суму 334456 грн.
За наслідками перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 02.12.2014 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001362203 про збільшення ТОВ «Логос-Марин» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 501684 грн., в тому числі за основним платежем - 334456 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 167228 грн.
Позивачем оскаржене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішеннями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.02.2015 р. та Державної фіскальної служби України від 16.04.2015 р. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги платника податків - без задоволення.
Предметом спору є вказане податкове повідомлення-рішення.
Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок відповідача про нереальність господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Гардіс Трейд». При цьому, як вбачається з акту перевірки, платником податків до перевірки не надано первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Гардіс Трейд» через вилучення оригіналів фінансово-господарських документів протоколом СУ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська. В ході проведення перевірки контролюючим органом використані бази даних фіскальної служби, дані податкової звітності позивача, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.08.2014 р. № 2273/26-55-22-07/39166935 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гардіс Трейд», податкові накладні, отримані у слідчого.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Логос-Марин» як покупцем та ТОВ «Гардіс Трейд» як постачальником укладено договір поставки № 480523 від 23.05.2014 р., за умовами якого постачальник постачає покупцю човнові двигуни та запчастини до них, поставка здійснюється окремими партіями, ціна, асортимент, строк і місце поставки визначаються замовленням покупця, вказується у накладній, поставка товару здійснюється за рахунок постачальника (а.с. 78 т.1).
Поставка товару у липні 2014 р. підтверджена наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними на поставку двигунів Suzuki (а.с. 79-122 т. 1).
Оплата придбаних товарів з урахуванням сум податку на додану вартість здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача (а.с. 127-132 т.1).
Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у липні 2014 року.
Оприбуткування у бухгалтерському обліку господарських операцій з придбання у ТОВ «Гардіс Трейд» товарів за договором № 480523 підтверджено відомостями рахунку 631 за липень 2014 р. (а.с. 139 т.1), передача товару на склад підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за липень 2014 р. (а.с. 134-138 т.1).
Використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача підтверджено наступним.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11 т.1), до основних видів діяльності позивача належить діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками.
Позивачем укладено ряд договорів з ТОВ «Яхтінг-Україна», ТОВ СП «Мир Човнів», фізичними особами на постачання техніки, запчастин, двигунів Suzuki, на виконання яких позивачем здійснена поставка двигунів Suzuki у липні 2014 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за липень 2014 р. (а.с. 162-228 т.1).
Зазначені обставини свідчать про використання придбаних товарів у ТОВ «Гардіс Трейд» позивачем в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Податкові накладні, отримані від ТОВ «Гардіс Трейд», позивачем включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 р.
Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.
В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару у ТОВ «Гардіс Трейд» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.
Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товарів, оплату позивачем як покупцем товарів сум податку на додану вартість в ціні таких товарів постачальнику, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.
Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції ненадання позивачем до перевірки документів про транспортування товару, а також на підтвердження якості товару колегія суддів вважає необґрунтованими.
Товарно-транспортні накладні визначають взаємовідносини по виконанню перевезень вантажів для обліку транспортної роботи. Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для безтоварність операцій. При цьому судова колегія зауважує, що за умовами договору постачання товару здійснювалося постачальником ТОВ «Гардіс Трейд», що обумовлює відсутність у покупця ТОВ «Логос-Марин» товарно-транспортних накладних.
Доводи про відсутність сертифікатів якості або інших документів, які підтверджують походження та якість товару також суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими через те, що вказані документи не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
В обґрунтування доводів про порушення позивачем податкового законодавства відповідач посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гардіс Трейд». У зв'язку із відсутністю документального підтвердження господарських операцій між позивачем та його постачальником, апелянт вказує, що товари не могли бути поставлені на адресу позивача, а тому дані правочини з придбання товарів не спричинили реального настання правових наслідків.
Разом з тим, такі твердження в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не підтверджено належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що контрагент позивача в перевіряємий період мав статус платника податку на додану вартість, до матеріалів справи не надані докази про внесення відомостей про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємств до ЄДР, а відтак, вказане підприємство мало право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім товару, що надавалися цим підприємством.
Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Що стосується посилання апелянта на ненадання до перевірки позивачем будь-яких документів на підтвердження здійснення господарських операцій, судова колегія вказує, що дана обставина обумовлена вилученням у позивача первинних документів в рамках здійснення кримінального провадження.
Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.
Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 80,39 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. в справі № 804/6776/15 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. в справі № 804/6776/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос-Марин» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39734820), що розташована у м. Дніпропетровську, по вул. Героїв Сталінграда, 25, на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 01.12.2015 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко