Іменем України
10 квітня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/667/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Спіжавка Г.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Хотинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Хотинський районний центр зайнятості (далі-позивач) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) в якому просив суд: стягнути з відповідача заборгованість в сумі 802,92 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
В липні 2011 року до Хотинського районного центру зайнятості звернувся із заявою ОСОБА_1, якому 25 липня 2011 року було надано статус безробітного.
Перебуваючи на обліку, як безробітний, ОСОБА_1 відповідно до ст.23. ЗУ "Про зайнятість населення" виявив бажання приймати участь у оплачуваних громадських роботах за кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Відповідно до корінця направленням на оплачувані громадські роботи позивач згідно із договором від 02.09.2011 року був прийнятий на посаду підсобного робітника Атацької сільської ради. Проте, позивач не з'являвся до центу зайнятості протягом 30 к.д. та не повідомив про причини своєї неявки, тому наказом був знятий з обліку. Зважаючи на те, що з дня зняття з обліку ОСОБА_1 втратив статус безробітного то починаючи з цього дня він втратив право на отримання послуг щодо фінансування оплачуваних громадських робіт.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 802,92 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Проте, конверт повернувся на адресу суду.
Виходячи із ч.8 ст.35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч.11 ст.35 КАС України, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Статтею 2 Закону України “Про зайнятість населення”№803-ХІІ від 01.03.1991 року (далі Закон-№803) визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно п.б ч.3 ст.1 Закону №803 в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах (в тому числі): громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Згідно п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 (далі Порядк-№219), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.6.14 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 20.11.2000N 1533-III року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Таким чином, витрачені кошти Фондом на оплату праці ОСОБА_1 в період участі в оплачуваних громадський роботах з 13.09.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 802,92 грн. підлягають поверненню
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що дії позивача є правомірними і відповідають вимогам ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.
Позивач як суб'єкт владних повноважень довів належним чином факт незаконно отриманої допомоги відповідачем і правомірність прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 122, 128, 158-163, 167,183-2 КАС України, суд , -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 802,92 грн на користь Хотинського районного центру зайнятості.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Г.Г. Спіжавка