16 листопада 2015 р. м. Чернівці Справа № 2а-1168/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Маренича І.В.
суддів: Брезіної Т.М., Левицького В.К.
секретаря судового засідання - Бідней О.В.
за участю:
представника позивача - Сухар Т.В.,
представник відповідача - не з'явився,
третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області, Державної інспекції України з контролю за цінами, треті особи на стороні позивача Чернівецька міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,-
Комунальне підприємство міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" (далі-позивач, КП МТК «Калинівський ринок») звернулося до суду із позовною заявою, в якій просило визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області №10 від 11.02.2010 р. та припису №36 від 11.02.2010 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що твердження відповідача про порушення КП МТК «Калинівський ринок» п. 5 Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів є безпідставними, оскільки не укладалися договори оренди на торгові приміщення (площі), надання послуг з обслуговування приміщень (площ) та надання в оренду торгівельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках, які передбачені вказаним Порядком.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Третя особа ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, просив в його задоволенні відмовити.
Представник державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області (далі - відповідач 1), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (далі - треті особи) в судове засідання призначене на 16.11.2015 р. не з'явилися, явку представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 07.05.2015 р. залучено в якості другого відповідача Державну інспекцію України з контролю за цінами.
Державна інспекція України з контролю за цінами (далі - відповідач 2) в судове засідання призначене на 16.11.2015 р. не з'явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Комунальне підприємство міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" (58020, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Калинівська, будинок 13А, код ЄДРПОУ 22849693) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 01.07.1997 р. та взятий на облік, як платник податків.
На підставі посвідчення від 25.01.2009 р. №36, відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами » та п. 35/4.1.5 Плану роботи Державного контролю за цінами на І квартал 2010 р. відповідачем проведено перевірку КП МТК «Калинівський ринок» з питань дотримання вимог розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 03.06.2008 р. №287-р із змінами, внесеними розпорядженням Чернівецької обласної адміністрації від 26.06.2009 р. №393-р та наказу Мінекономіки та Держкомпідприємництва від 30.06.2009 р. №638/109, за результатами якої складено акт від 05.02.2010 р.
Перевіркою встановлено, що за період, що підлягав перевірці, на КП МТК «Калинівський ринок» двічі змінювалась плата за користування торгівельним місцем (площею), а саме: 0,65 грн./м.кв. в день (з ПДВ) - діяла з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. та 0,88 грн/м.кв. - введена в дію з 01.01.2010 р.
Даний розмір плати затверджений наказом генерального директора позивача «Про затвердження Прейскуранта» від 24.12.2007 р. і введений в дію 01.01.2008 р., при цьому плановий рівень рентабельності на 2008 р. врахований на рівні 25% до повної собівартості.
Перевіркою правильності формування та застосування КП МТК «Калинівський ринок» плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ) на ринку встановлено, що вартість даної послуги на 2009 р. позивачем розраховано шляхом ділення витрат з оренди (користування) 1 м.кв торговельного місця (площі) не на загальну площу ринку, яка складає 326387,00 м.кв, а на розраховану позивачем площу торговельних місць у розмірі 129338,00 м.кв. Внаслідок цього, при застосуванні позивачем у період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. розміру плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ) на ринку на рівні 0,65 грн/м.кв (з ПДВ) в день, рівень рентабельності склав 179% до економічно обґрунтованих витрат, що перевищує її граничний встановлений рівень - 20%.
Таким чином внаслідок даного порушення державної дисципліни цін, КП МТК «Калинівський ринок» у період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. необґрунтовано отримано виручку на загальну суму 5751736,93 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивачем було подано заперечення до акту від 05.02.2010 р.
11.02.2010 р. на підставі висновків викладених в акті перевірки, відповідачем 1 винесено припис №36, яким зобов'язано позивача негайно припинити застосування плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ), сформованих із порушенням вимог розпорядження Чернівецької обласної адміністрації від 03.06.2008 р. №287-р «Про використання повноважень обласною державною адміністрацією в галузі ціноутворення», із внесеними змінами; провести плату за оренду (користування) торговими приміщеннями (площами) до їх економічно обґрунтованого рівня, відповідно до вимог розпорядження Чернівецької обласної адміністрації від 03.06.2008 р. №287-р, із внесеними змінами.
Про виконання цього припису та вжиті заходи, позивач зобов'язувався повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Чернівецькій області до 10.03.2010 р.
Крім того, відповідачем 1 за фактом виявленого порушення винесено рішення від 11.02.2010 р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» та вирішено вилучити у КП МТК «Калинівський ринок» у дохід державного бюджету 5751736,93 грн., а також у дохід державного бюджету стягнути штраф у сумі 11503473,86 грн.
Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Законом України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 507-XII) визначено основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону № 507-XII, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Приписами п. п. 1, 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 (далі - Положення № 1819), Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до вказаного Положення Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки, а також цим Положенням (п. 2). Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів (п. 3) Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування; розробляє плани та організує роботу своїх територіальних органів, надає їм методичну та практичну допомогу, контролює їх діяльність, вживає заходів до усунення виявлених недоліків і порушень, а також підвищення ефективності здійснення цього контролю (п. 4).
Пунктом 5 Положення № 1819 визначено, що Держцінінспекція має право: 1) проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; 2) одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, підприємств, установ та організацій матеріали та інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; 3) обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ та організацій, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг; 4) у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; 5) приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку КП МТК «Калинівський ринок» з питань дотримання вимог розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 03.06.2008 р. №287-р із змінами, внесеними розпорядженням Чернівецької обласної адміністрації від 26.06.2009 р. №393-р та наказу Мінекономіки та Держкомпідприємництва від 30.06.2009 р. №638/109, за результатами якої складено акт від 05.02.2010 р.
Згідно з ст. 8 Закону № 507-XII державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, від 30.06.2009 р., № 638/109 затверджено Порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (далі - Порядок), який визначає механізм формування економічно обґрунтованих цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.
Цей Порядок застосовується суб'єктами господарювання при укладанні договорів оренди на торгові приміщення (площі) та/або надання послуг з обслуговування приміщень (площ) та надання в оренду торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках (п. 2 Порядку).
Відповідно до розділу 2 Порядку розмір орендної плати за торгові приміщення (площі) на ринках розраховується у такій послідовності:
- 2.1 визначається розмір річної орендної плати виходячи з розміру планових витрат або фактичних витрат за попередній рік з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (індексу інфляції);
- 2.2 на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за місяць;
- 2.3 розмір добової орендної плати встановлюється на основі розміру місячної орендної плати, у разі якщо строк оренди менший ніж один місяць;
- 2.4 на основі розміру добової орендної плати розраховується розмір погодинної орендної плати.
Згідно з п. 3 розділу 2 Порядку до собівартості в оренду торгових приміщень (площ) включаються витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ) та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках.
Відповідно до п. 5 розділу 2 Порядку собівартість надання в оренду 1 кв.м торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат (згідно з пунктом 3 цього розділу) на загальну площу торговельних місць згідно з планом території ринку, які надаються в оренду.
Пунктом 7 розділу 2 Порядку, визначено що нормативи рентабельності встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київської та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.12.96 №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та не повинна перевищувати 20%.
Як вбачається із матеріалів справи, 03.06.2008 р. розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації №287-р «Про використання повноважень обласною державною адміністрацією у галузі ціноутворення», в тому числі встановлено, що норматив рентабельності за надання в оренду торгових приміщень (площ) торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів у розмірі 20 відсотків до економічних витрат.
Пунктом 4 вказаного розпорядження визначено, що суб'єкти господарювання, у разі недотримання ними державної дисципліни цін, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що згідно наданих КП МТК «Калинівський ринок» документів витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ) та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) за період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. становлять 5751736,93 грн.
Суд констатує, що орендна плата за надання КП МТК «Калинівський ринок» в оренду (користування) торгових приміщень (площ) на ринку становила 0,65 грн/м.кв (з ПДВ) в день, рівень рентабельності склав 179%.
Таким чином, внаслідок даного порушення державної дисципліни цін, КП МТК «Калинівський ринок» у період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. необґрунтовано отримано виручку на загальну суму 5751736,93 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що КП МТК «Калинівський ринок» при встановленні плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ) на ринку на 2009 р. розрахунок здійснений шляхом ділення витрат з оренди (користування) 1 м.кв торговельного місця (площі) не на загальну площу ринку, яка складає 326387,00 м.кв, а на розраховану позивачем площу торговельних місць у розмірі 129338,00 м.кв. Вказані дії позивача призвели до порушення норм чинного законодавства про ціни та ціноутворення.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за №1047/6238 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція) підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання, застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний.
Згідно п. 1.6 Інструкції необгрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 1.7 Інструкції встановлено, що вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.
Відповідно до п. 3.4 Інструкції рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може прийматися Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі також на підставі матеріалів перевірок, здійснених іншими контрольними органами. Рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох примірниках, які підписуються начальником відповідної державної інспекції з контролю за цінами або його заступниками. Рішення про вилучення сум економічних санкцій може не прийматися у тому випадку, якщо зазначені суми були внесені порушником самостійно.
Згідно п. 3.8 Інструкції відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.
Статтею 14 Закону № 507-XII визначено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Оскільки під час перевірки позивача було виявлено порушення нормативів встановлення цін та ціноутворення відтак, суд вважає, що відповідач 1 мав право давати позивачу обов'язкові для виконання приписи про припинення застосування плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ), які сформовані з порушенням.
Крім того, судом встановлено, що на підставі висновків викладених в акті перевірки від 05.02.2015 р. відповідачем за фактом виявленого порушення винесено рішення від 11.02.2010 р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» та згідно ст. 14 Закону № 507-XII вирішено вилучити у КП МТК «Калинівський ринок» у дохід державного бюджету 5751736,93 грн., а також у дохід державного бюджету стягнути штраф у сумі 11503473,86 грн.
Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно вилучив суму неправомірно визначеної виручки та застосував до позивача штрафну санкцію в розмірі 11503473,86 грн. (5751736,93 грн. Х 2), відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.
Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що КП МТК «Калинівський ринок» під час періоду, що підлягав перевірці не уклала жодної угоди (договору) оренди торгових приміщень (площ), з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 розділу 1 Порядку оренда торговельного місця - строкове платне користування торговельним місцем для здійснення продажу товарів (надання послуг).
Підпунктом 3.4. п. 3 розділу 1 Порядку визначено, що торговельне місце на ринку - торговельна площа встановлених розмірів для здійснення продажу товарів та/або надання послуг згідно з планом території ринку окремим суб'єктом господарювання чи фізичною особою.
Згідно з п. 3 розділу 2 Порядку до собівартості в оренду торгових приміщень (площ) включаються витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ) та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках.
Як вбачається із матеріалів справи в 2007 - 2008 р.р. між позивачем та рядом громадян (далі - користувачі), були укладені Угоди про надання в користування торговельного місця, якими надано в платне користування торговельне місце на території ринку «Калинівський», по вул. Калинівській, 13-А.
Пунктом 2.1 вказаної Угоди визначено, що сплата ринкового збору за зайняття торговельного місця проводиться щомісячно, але не пізніше 25 числа поточного місяця, в готівковій формі в касу ринку або через банк згідно з встановленими тарифами.
Згідно п. 2.2. Угоди користувач зобов'язувався сплачувати позивачу плату за надання послуги по утриманню торговельного місця в належному стані відповідно до тарифів, затверджених у встановленому порядку та плату за надання додаткових послуг.
Також п. 3.1.5 Угодою визначено, що користувач має право на продовження цієї угоди оренди, при виконанні її умов, або першочергове укладання нової угоди оренди щодо торговельного місця, вказаного п.1.1 цієї угоди.
Окрім того, судом встановлено, що 27.07.2009 р. позивач звернувся до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області із листом, в якому просив розглянути матеріали та надати висновок щодо економічної обгрунтованості розрахунку вартості послуг на утримання торговельного місця в належному стані у зв'язку із прийняттям Чернівецькою ОДА розпорядження від 23.06.2009 р. №393-р «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Чернівецької ОДА від 05.03.2009 р. №278-р», яке встановлює норматив рентабельності за надання в оренду торгових приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів у розмірі 20% до економічно обгрунтованих витрат.
Відповідно до п. 8 Порядку передбачено, що підтвердження собівартості надання в оренду приміщень (площ) здійснюється через погодження з відповідними місцевими державними адміністраціями з урахуванням рекомендацій відповідних галузевих рад підприємців.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що послуга з утримання торговельного місця в належному стані за своєю суттю є послугою з надання в оренду торговельного приміщень (площ).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Органів місцевого самоврядування" їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність прийнятих рішень, а тому позов не підлягає задоволенню.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 71, 94, 157, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанову виготовлено в повному обсязі 26 листопада 2015 року (з 20 листопада по 25 листопада 2015 року головуючий суддя по справі Маренич І.В. перебував у відрядженні).
Головуючий суддя І.В. Маренич
Судді Т.М.Брезіна
В.К. Левицький