Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
21 жовтня 2015 року Справа № П/811/2484/15
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Октан-Ойл» до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,?
ТОВ «Октан-Ойл» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2015 р. №0000052200 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 128000 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 64000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами акту про результати документальної позапланової перевірки позивача №19/22/37342282 від 29.01.2015 року, яким встановлено факт формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з ТОВ «Діас-Агро», на підставі фіктивних правочинів.
На думку позивача співробітниками Знам'янської ОДПІ перевищено свої службові повноваження, які полягають у виданні незаконного наказу від 20.01.2015 року №19 «Про призначення позапланової невиїзної перевірки». Крім того, зазначає, що висновки перевіряючих стосовно наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ «Діас-Агро» є безпідставним, а висновки про наявність порушень з боку ТОВ «Октан-Ойл» чинного податкового та іншого законодавства України є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.
В судове засідання представники сторін не з'явились, від них надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки вважає, що позивачем не наведено жодного аргументу, який свідчив би про порушення норм податкового законодавства Знам'янською ОДПІ.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі п.73.3 ст.73 ПК України, Знам'янська ОДПІ, 03.12.2014 року надіслала запит керівнику ТОВ «Октан-Ойл», в якому просила надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження про взаємовідносини з ТОВ «Діас-Агро» за вересень 2014 року. У запиті Інспекція зазначила, що ненадання Товариством необхідних пояснень та документів є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (а.с.53).
На запит відповідача, ТОВ «Октан-Ойл» направило на адресу Знам'янської ОДПІ первинні документи по контрагенту ТОВ «Діас-Агро», а саме, копію договору про надання маркетингових послуг від 10.09.2014 р., копії податкових накладних, копії актів здачі-прийняття робіт, копії платіжних доручень №1672 від 16.10.2014 року, №1683 від 17.10.2014 року, №1742 від 13.11.2014 року (а.с. 54-55).
Як вбачається з матеріалів справи, в призначенні платежу наведених вище платіжних дорученнях оплата здійснювалась за оренду приміщення та ГСМ, платіжних доручень щодо оплати за маркетингові послуги позивачем не надано, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не в повному обсязі надано пояснення та первинні документи на запит відповідача.
Враховуючи наведене, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК Інспекція мала правові підстави для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Октан-Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ДІАС-АГРО» в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2014 року.
Результати перевірки оформлені актом від 29.01.2015 року №19/22/37342282 (а.с.6-13).
В ході перевірки встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1-п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 ГК України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту за вересень 2014 року з ТОВ «ДІАС-АГРО» у сумі 128000 грн.
16.02.2015 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000052200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на добавлену вартість в сумі 192000 грн., з яких 128000 грн. основного платежу та 64000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.14).
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000052200, позивач скористався правом на адміністративне оскарження. Рішенням Головного управління ДФС у Кіровоградській обасті від 29.04.2015 р. №1645/10/11-28-10-01-08 (а.с.18-20) та рішенням ДФС України від 03.07.2015 р. №13945/6/99-99-10-01-01-25 (а.с.25-26) залишено без змін податкове повідомлення-рішення Знам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 16.02.2015 року№0000052200, а скарги - без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2014 року між ТОВ «Октан-Ойл» (замовник) та ТОВ «Діас-Агро» (виконавець) було укладено договір про надання маркетингових послуг (а.с. 82).
Додатково позивачем суду надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.84-97), в яких зазначено лише вартість виконаних робіт, та копії податкових накладних (а.с.98-111).
Як зазначалось вище, ТОВ «Октан-Ойл» було надано платіжні доручення №1672 від 16.10.2014 р., №1683 від 17.10.2014 р., №1742 від 13.11.2014 р., згідно яких було перераховано кошти ТОВ «Діас-Агро» в сумі 96412 грн. Разом з тим, в призначеннях платежу, оплата здійснювалась не за надання маркетингових послуг, а за оренду приміщень та ГСМ.
Статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, вказані правові норми визначають, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.
Витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.
Частина 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
У відповідності до діючого законодавства саме на платника податків покладається обов'язок щодо складання документів первинного бухгалтерського обліку, які згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні містити не тільки назву операції щодо якої складено документ, але й її зміст.
Судом встановлено, що у зазначених актах прийняття робіт (надання послуг) сторонами зазначено лише види послуг без вказання їх змісту, зокрема не вказано конкретного переліку маркетингових послуг, розрахунків обсягу та вартості послуг в розрізі їх кількості та видів. Зі змісту актів та податкових накладних неможливо встановити які саме дії та в яких правовідносинах здійснювались, який економічний результат вони принесли позивачу, як це відобразилось на збільшенні отриманих матеріальних ним благ в межах господарської діяльності.
Будь-яких доказів економічної необхідності в зазначених послугах позивачем не надано.
Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
З огляду на те, що доказів отримання конкретних послуг позивачем не надано, суд вважає відсутніми правові підстави для віднесення за вказаними податковими накладними та актами сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а сум без ПДВ до складу витрат, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 162, 163 КАС України суд, -
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Октан-Ойл» відмовити.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду К.М. Притула