ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" березня 2012 р. Справа № 2a-82/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кишинський М.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Надвірнянському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі (надалі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі, як суб'єкт підприємницької діяльності в супереч вимогам законодавства України з 01 січня 2004 року і по даний час не подає податкову звітність.
Судом, 10 січня 2012 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку в цей же день направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Поштове відправлення із відміткою поштового зв'язку “за зазначеною адресою не проживає” 20 лютого 2012 року повернулося на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі. Відповідно до статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи вимоги даної процесуальної норми, відповідача належним чином повідомлялося про відкриття судом скороченого провадження у даній адміністративній справі.
Згідно із пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів-у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач по справі зареєстрований Надвірнянською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа та взятий на облік у державній податковій інспекції в Надвірнянському районі, як платник податків з 04 грудня 2000 року.
В частині 2 статті 67 Конституції України зазначено, що усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Закон України “Про систему оподаткування” (чинного на час здійснення відповідачем порушення) визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час здійснення порушення відповідачем) на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Крім того, відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Як встановлено судом, з 01 січня 2004 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом до суду, відповідач не подавав податкову звітність з будь-якого податкового платежу, що підтверджується довідкою №5563/10/17 від 15 грудня 2011 року. Також, як вбачається з даної довідки, що у відповідача податковий борг відсутній.
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” неподання протягом року органам державної податкової служби документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з 01 січня 2004 року до часу звернення позивача до суду з даним позовом, тобто більше ніж протягом року, органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вчинене всупереч статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (78400, вул.М.Черемшини 10/57, м.Надвірна, Івано-Франківська область, іден. номер НОМЕР_1).
У відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (78400, майдан ОСОБА_2 33, м.Надвірна, Івано-Франківська область) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Кишинський М.І.
Постанова складена 12 березня 2012 року.