02 листопада 2015 року м. Київ справа № 800/401/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Зайцев М.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,
До Вищого адміністративного суду України надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 червня 2015 року № 1554/дп-15.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
За приписами частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", (далі - Закон № 393/96-ВР) громадянам України надано право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Порядок розгляду таких звернень урегульовано статтями 14 - 16 цього Закону.
Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", в чинній редакції на момент прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України оскаржуваного рішення (надалі - Закон № 2453-VI ).
Відповідно до статті 83 Закону № 2453-VI (в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно із статтею 84 Закону № 2453-VI (в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) дисциплінарне провадження щодо судді це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.
Разом з тим, спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 89 Закону № 2453-VI (в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
Отже, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом № 393/96-ВР, порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України. Право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (в цьому випадку - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) за результатами такого провадження.
Позивач не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні вищезазначених норм права.
Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчо обмежена, суд дійшов висновку про те, що зазначену адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зазначена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2008 року у справі № 21-901в008 та від 01 липня 2014 року у справі № 138/0/15-14.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 17, 109, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення.
Ухвалу може бути переглянуто Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.П. Зайцев