Справа № 161/15142/15-ц
Провадження № 2/161/4684/15
26 листопада 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі - Кубяк О.В., за участю представника позивача, відповідача, його представника , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Державного підприємства «Волинський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування збитків.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 про поновлення на посаді начальника метрологічного центру Державного підприємства «Волинський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», з ДП «Волиньстандартметрологія» стягнуто в користь ОСОБА_1 16485 грн. 60 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць вказане рішення допущене до негайного виконання. На виконання вказаного рішення, наказом ДП «Волиньстандартметрологія» № 13-к від 15.06.2015 р. ОСОБА_1 поноволено на посалі начальника метрологічного центру поза штатом, головного бухгалтера підприємства було зобов'язано здійснювати щомісячну оплату заробітної плати ОСОБА_1. в сумі 5500 грн. згідно штатного розпису.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року рішення Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2015 року скасоване, ОСОБА_1 відмовлено в позові до ДП «Волиньстандартметрологія» про поновлення на роботі.
На виконання рішення апеляційного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року, наказом ДП «Волиньстандартметрологія» № 17-к від 17.08.2015 року скасовано накази: № 12-к від 09.06.2015 р. про виплату ОСОБА_1. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць; 13-к від 15.06.2015 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника метрологічного центру; 44-в від 22.06.2015 р. про надання відпустки ОСОБА_1.; 49-в від 09.07.2015 р. про надання відпустки ОСОБА_1.
18.08.2015 р. за № 921/1-6 відповідачу направлений лист - пропозиція добровільно повернути виплачені йому кошти в загальній сумі 11 055 грн. 77 коп. Проте, станом на 18 вересня 2015 року ОСОБА_1 в добровільному порядку виплачені кошти не повернув.
Просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Волиньстандартметрологія» 11 055 грн. 77 коп. та 1378 грн. судового збору.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали. Просили суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 про поновлення на посаді начальника метрологічного центру Державного підприємства «Волинський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», з ДП «Волиньстандартметрологія» стягнуто в користь ОСОБА_1 16485 грн. 60 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць вказане рішення допущене до негайного виконання. На виконання вказаного рішення, наказом ДП «Волиньстандартметрологія» № 13-к від 15.06.2015 р. ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника метрологічного центру поза штатом, головного бухгалтера підприємства було зобов'язано здійснювати щомісячну оплату заробітної плати ОСОБА_1. в сумі 5500 грн. згідно штатного розпису (а.с. 4 ).
На виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника метрологічного центру ДП «Волиньстандартметрологія» з 09 червня 2015 року поза штатом. Головному бухгалтеру ДП «Волиньстандартметрологія» ОСОБА_4 наказано здійснювати щомісячну оплату заробітної плати ОСОБА_1. в сумі 5500,00 грн. згідно штатного розпису, що діяв до 16 червня 2014 року, загалом підприємством було виплачено ОСОБА_1 11055,77 грн. (а.с. 5,10-12).
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року рішення Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2015 року скасоване, ОСОБА_1 відмовлено в позові до ДП «Волиньстандартметрологія» про поновлення на роботі та на виконання рішення апеляційного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року (а.с. 6).
Наказом ДП «Волиньстандартметрологія» № 17-к від 17.08.2015 року скасовані накази: № 12-к від 09.06.2015 р. про виплату ОСОБА_1. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць; 13-к від 15.06.2015 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника метрологічного центру; 44-в від 22.06.2015 р. про надання відпустки ОСОБА_1. та 49-в від 09.07.2015 р. про надання відпустки ОСОБА_1. (а.с. 7 ).
18.08.2015 р. за № 921/1-6 відповідачу направлений лист - пропозиція добровільно повернути виплачені йому кошти в загальній сумі 11 055 грн. 77 коп. (а.с. 5 ).
Відповідно до п. 3ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
Згідно ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 22 ЦК України вищезазначеного кодексу збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ОСОБА_1 одержав спірні грошові кошти від позивача на підставі наказів підприємства (позивача), які в свою чергу були видані на підставі судового рішення, яке було допущене до негайного виконання.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що рішення Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2015 року було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Отже, на думку суду, виплачені кошти не є збитками завданими відповідачем позивачу та не підлягають поверненню позивачу в порядку глави 82 ЦК України.
З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 16, 23, 1167, 1176 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Державного підприємства «Волинський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 30.11.2015 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.О. Подзіров