12 листопада 2015 рокусправа № 804/3317/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.,
представників сторін:
позивача : - Дорошенко Г.В., дов. від 07.10.15 р., Зінченко В.А., дов. від 21.05.12 р.
відповідача: - Синявський І.Л. дов. від 05.06.15 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 р. у справі № 804/3317/15
за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
26.02.2015 Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м.Дніпропетровська звернулось до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Жовтневе житлово-експлуатаційне підприємство», в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2015 № 0000381501 щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 404 379 грн. за основним платежем та 202 189,50 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо протиправного формування податкового кредиту, оскільки реальність придбання послуг підтверджено первинною документацією.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2015 р. у справі № 804/3317/15 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано тим, що суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ЖЖЕП» з приводу виконання робіт сформовані позивачем за фактичним здійсненням відповідних господарських операцій, тобто правомірно.
Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2015 р. у справі №804/3317/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють висновки акту перевірки. Скаржник наполягає на тому, що первинні документи надані позивачем, не можна вважати такими, що підтверджують реальність здійснення господарської діяльності, оскільки акти приймання-передавання виконаних робіт не підтверджують зміст та обсяг наданих послуг, відсутні документи, що підтверджують оплату придбаних послуг.
КВЖРЕП Жовтневого району м.Дніпропетровська проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що зміст та обсяг фактично виконаних робіт підтверджується первинною документацією, а саме актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, звітами відповідальних осіб, актами укладеними з мешканцями будинків, підсумковими відомостями та іншою документацією виробничого характеру, що надавалась позивачем до перевірки.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представниками сторін в судовому засіданні надані ґрунтовні пояснення по суті спірних питань даної справи, визначена правова позиція щодо доводів апеляційної скарги.
Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська документальної позапланової виїзної перевірки КВЖРЕП Жовтневого району м.Дніпропетровська з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЖЖЕП» за серпень 2014 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку (акт № 9448/04-63-22-03/04551351 від 04.12.2014, т.1, а. с.121-127) встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2015 р. і відповідають матеріалам даної справи.
Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Підприємством податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого в ціні придбання послуг (робіт) згідно господарських операцій з контрагентом ТОВ «ЖЖЕП», реальність яких на думку податкового органу не підтверджена належним чином, і про заниження в зв'язку з цим податку на додану вартість.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню з таких підстав:
За висновками акту перевірки позивача від 04.12.2014 в результаті порушення КВЖРЕП Жовтневого району м.Дніпропетровська п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, ст.185, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, завищено суму податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 404 378,88 грн.
У Листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.
У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Поряд з цим, за приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.
Отже, саме податкова накладна, як звітний податковий документ, є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, і має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Докази відсутності у контрагента КВЖРЕП Жовтневого району м.Дніпропетровська - ТОВ «ЖЖЕП», статусу юридичної особи, статусу платника ПДВ на момент реалізації господарських операцій, відповідачем суду не надані, що, в свою чергу, свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації господарського договору.
У ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зі Статуту КВЖРЕП Жовтневого району м.Дніпропетровська вбачається, що останнє є комунальним унітарним комерційним підприємством, предметом діяльності якого є зокрема: надання житлово-комунальних послуг та якісного обслуговування комунального, відомчого, приватного житлового фонду згідно з нормативними документами; поточний та капітальний ремонт, технічний огляд будівель, споруд та елементів зовнішнього благоустрою; забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання та водовідведення, енергозабезпечення; підготовка житлового фонду до роботи в осінь-зимовий період; прибирання прибудинкової територій; «чищення димових та вентиляційних каналів житлових будинків; дезінфекція та дератизації місць загального користування (підвалів, горищ, сміттєзбірників, тощо).
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 964 від 13.07.2011 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади» затверджені типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська; порядок, періодичність та строки виконання робіт з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; перелік послуг щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і споруд та прибудинкової території, а також рівень рентабельності діяльності житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська.
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 28/45 від 25.12.2013 визначено, що балансоутримувачем житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська та виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в Жовтневому районі - є КВЖРЕП Жовтневого району.
01.04.2014 КВ ЖРЕП у Жовтневому районі (Замовник) та ТОВ «ЖЖЕП» (Підрядник) укладений договір підряду № 1-04П-2014 (далі - Договір підряду), за умовами якого Підрядник виконує роботи з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, несучих та захисних конструкцій, ліквідація аварій внутрішньо квартирних мережах, промивка систем опалення, ревізія вузлів (п.2.1). Підрядник виконує роботи за цим Договором щодо житлових будинків з їх прибудинковою територією, перелік яких визначено у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною договору (т.1, а. с.20-23).
Згідно Додаткової угоди від 22.05.2014 до Договору підряду, згідно якої пункт 2.1. Договору підряду викладено в наступній редакції, а саме Підрядник виконує роботи з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, несучих та захисних конструкцій, ліквідація аварій внутрішньої квартирних мережах, промивка систем опалення; прибирання прибудинкової території; прибирання снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду (т.1, а. с.23-30).
Позивачем надано первинні документи, які свідчать про виконання Договору підряду, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками (Перелік житлових будинків з їх прибудинковою територією), рахунки-фактури, податкові накладні, зведені акти приймання-передачі виконаних робіт, табелі обліку робочого часу з 01 по 31 серпня 2014р., звітів відповідальних за серпень 2014 р., акти перевірки робіт з прибирання прибудинкової території та технічного обслуговування будинків, акти з мешканцями будинків, акти списання, звіти відповідальних осіб ТОВ «ЖЖЕП» та підсумкові відомості з технічного обслуговування будинків та утримання прибудинкових територій період 01.08.2014 по 31.08.2014 (по кожному будинку).
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що в акті здачі-прийняття робіт по технічному обслуговуванню внутрішньо будинкових си стем тепла та водопостачання, водовідведення і зливної каналізації несучих та захисних конс трукції, ліквідація аварій внутрішньо квартирних мережах, промивка системи опалення зазначено тільки перелік адреси житлових будівель, а також в акті не зазначено, який вид послуг по технічному обслуговуванню виконувало підприємство ТОВ «ЖЖЕП» по окремим житловим будинкам.
По-перше, чинним законодавством не визначена певна форма актів здачі-прийняття робіт і тому сторони договору мають право на складення таких актів у вільній формі, по-друге, з актів здачі-прийняття вбачається, про вид послуг зазначений в цих актах.
Тобто вказані документи є достатніми для підтвердження господарської операції виконання робіт (послуг) за Договорами підряду.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що виписані вказаним контрагентом позивача податкові накладні, які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 14.01.2014 № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962.
Отже, наведені вище належним чином сформовані первинні документи підтверджують реальність господарських операцій позивача з вищевказаним контрагентом, та рух активів у процесі здійснення господарської операції і зміни у власному капіталі позивача.
Використання даних робіт у власній господарській діяльності Підприємства відповідачем не заперечувалось.
При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Підприємства матеріали справи не містять.
Крім того, колегія суддів зауважує, що стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Тобто, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Фіктивні правочини також не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність також визнається тільки судом.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсним вказаний вище правочин.
Також жодною нормою законодавства України не передбачався обов'язок платників податків - одержувачів товарів (робіт, послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей повноти сплати податків за окремою операцією придбання послуг (робіт), відомостей про наявність трудових та матеріальних ресурсів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.
Тим більш, що посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про фіктивність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником послуги (робіт).
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 у справі №804/2784/15, якою визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська № 0008451501 від 03.11.2014, прийняте за результатами перевірки питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при документальному підтверджені господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЖЖЕП» за липень 2014 р., з підстав зокрема встановлення реальності виконання господарських операцій за Договором підряду № 1-О4П-2014 від 01.04.2014.
Тобто предметом дослідження у справі № 804/2784/15 були ті ж спірні правовідносини, що і у даній справі, але за інший період - липень 2014 р.
Вказану постанову від 04.03.2015 у справі № 804/2784/15 залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015, яка набрала законної сили у відповідності до приписів ч.5 ст.254 КАС України, згідно якої постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 1 якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 20.01.2015 №0000381501, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 404 379 грн. - за основним платежем та 202 189,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.142).
Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог КВЖРЕП Жовтневого району м.Дніпропетровська.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції з урахуванням матеріалів справи та отриманих в процесі розгляду справи пояснень, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, та застосування ст.202 КАС України.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 р. у справі № 804/3317/15 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 р. у справі № 804/3317/15 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко