03 листопада 2015 рокусправа № 808/2108/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 808/2108/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжя Запорізької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, -
15 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області та Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, в якому просив визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області щодо утримання податку з доходів з вихідної допомоги як судді у відставці ОСОБА_1; стягнути з місцевого бюджету Орджонікідзевського району м.Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, утриманий податок з доходів фізичних осіб із суми вихідної допомоги при виході у відставку у розмірі 3 926,62грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області щодо утримання податку з доходів з вихідної допомоги як судді у відставці ОСОБА_1. Стягнуто з місцевого бюджету Орджонікідзевського району м.Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, утриманий податок з доходів фізичних осіб із суми вихідної допомоги при виході у відставку у розмірі 3 926,62грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять шість гривень 62 копійок). Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок) судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області №306 від 01.11.2004 "Про організацію матеріального забезпечення судді ОСОБА_1." в зв'язку із звільненням у відставку з посади судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 на підставі Постанови Верховної Ради України від 07.10.2004 №2076-ІV "Про звільнення суддів" та наказу голови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 жовтня 2004 року №136-К та відповідно до ст.43 Закону України "Про статус суддів" наказано відділу планово-фінансової діяльності, обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі місячного заробітку за 22 повних роки на посаді судді. ОСОБА_1 виплачувати з 01 листопада 2004 року щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків заробітної плати (станом на 01 листопада 2004 року загальний стаж, що дає право на відставку, становить 26 років 09 місяців 14 днів).
Відповідно до Довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області №08-03/2170/84 від 25.02.2015 ОСОБА_1 була нарахована вихідна допомога при виходів суддів у відставку згідно з Законом України "Про статус суддів" у сумі 30204,77грн., з якої відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889 утримано податок у сумі 3926,62грн. Вихідна допомога перерахована на особовий рахунок платіжним дорученням від 26.11.2004 №1563286 у сумі 26278,15грн. Податок, утриманий з вихідної допомоги, перераховано до місцевого бюджету Орджонікідзевського району платіжним дорученням від 26.11.2004 №1563339 у сумі 3 926,62грн.
Враховуючи те, що довідка ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-03/2170/84 видана позивачу 25.02.2015, відповідь ТУ ДСА України в Запорізькій області на запит позивача від 05.03.2015 надана 30.03.2015 за вих. №08-02/3677, водночас до суду ОСОБА_1 звернуся 08.04.2015, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, а відтак позивач звернувся до адміністративного суду за захистом свої прав в межах строку звернення, передбаченого ст. 99 КАС України.
Стосовно правомірності дій відповідача щодо утримання податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги ОСОБА_1 при виході останнього у відставку, судом першої інстанції вірно зазначено, що право на отримання вихідної допомоги судді у разі його виходу у відставку, на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачене ч. 3 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-XII від 15.12.1992р., відповідно до якої, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Спеціальним законом у сфері оподаткування фізичних осіб, на момент виникнення спірних правовідносин, був Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 4-рп/2007 від 18.06.2007р. (справа про гарантії незалежності суддів) зокрема зазначив: «Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004)».
А тому, виходячи з наведеного, з врахуванням правової позиції Конституційного Суду України, дає підстави дійти висновку, що вихідна допомога судді, в разі виходу його у відставку є видом соціальної допомоги в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тому не підлягає оподаткуванню. При цьому суд бере до уваги ту обставину, що у правовідносинах щодо оподаткування вихідної допомоги судді, який пішов у відставку, з огляду на вказану правову позицію Конституційного Суду України, спеціальною нормою є положення ст. 43 Закону України «Про статус суддів», яка виключає можливість оподаткування вихідної допомоги.
Отже, посилання ТУ ДСА України в Запорізькій області на пп. 22.2 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого в разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону, суд вважає безпідставними.
Поряд з обумовленим суд вважає за необхідне зазначити, що у разі неповернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права має бути стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 22 червня 2015 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, судова колегія-
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 808/2108/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський