Справа № 500/272/15-а
25 листопада 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.,
секретаря судового засідання Кулішенко Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління громадської безпеки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій незаконними та визнання рішення від 27.12.2014 року безпідставним,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління громадської безпеки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій незаконними та визнання рішення від 27.12.2014 року безпідставним.
Позивач у судові засідання 10.11.2015 року о 12 годині 00 хвилин та 25.11.2015 року о 14 годині 15 хвилин не з'явився, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи конверти, які повернуто до суду з відміткою посадової особи відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.55, 62), причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, внаслідок чого суду не вбачається можливим надати оцінку обґрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до ч.1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Відповідно до ч.3 ст.128, п.4 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Праву особи на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи кореспондує обов'язок суду повідомити чи викликати її.
Так, ч. 3 ст. 33 КАС України передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Якщо особа, яка бере участь у справі (сторона, третя особа, представник), свідок, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть з поважних причин прибути до суду, вони зобов'язані завчасно повідомити суд про неможливість прибуття та її причини.
«Завчасно» означає необхідність повідомити у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання. Спосіб повідомлення може бути різним (закон їх не обмежує) - телефоном, поштою тощо.
Остаточно поважність причин неприбуття оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає з'явитися до суду, відрядження тощо.
Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняне до неприбуття в судове засідання без поважних причин.
Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Якщо ж прибуття в судове засідання могло потягнути за собою завдання шкоди цінностям вищим, ніж інтереси розгляду справи (наприклад, здоров'ю чи навіть життю особи), то причини неприбуття суд визнає поважними. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу.
Юридична обізнаність - обсяг правових знань та навичок у їх застосуванні, необхідних для реалізації громадянами своїх прав і свобод, а також виконання обов'язків.
Враховуючи викладене, у зв'язку з повторною неявкою позивача, ненадання доказів поважності причин неприбуття до суду, неподання до суду заяви про розгляд справи без участі позивача, що затягує строк вирішення спору, передбаченого ч. 1 ст. 122 КАС України по даній справі, суд дійшов до висновку про те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 до Управління громадської безпеки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій незаконними та визнання рішення від 27.12.2014 року безпідставним слід залишити без розгляду відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 155 КАС України.
Керуючись ст.ст. 128, 155, 160, 165 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління громадської безпеки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій незаконними та визнання рішення від 27.12.2014 року безпідставним - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвалу може бути оскаржено згідно ч. 3 ст. 186 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 27.11.2015 року.
Суддя П.П.Марин