Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
27 листопада 2015 року Справа № П/811/2476/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства “ДЦ Арт-Салон”
відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство “ДЦ Арт-Салон” звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001082202 від 27 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 363040,00 грн. основного платежу та 181520,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001092202 від 27 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 238121,00 грн. основного платежу та 119061,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі.
На підставі ухвали від 28.09.2015 р. розгляд справи проводився в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
В період з 15 червня по 06 липня 2015 року посадовими особами Кіровоградської ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП “ДЦ Арт-Салон” з питань достовірності повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 13.07.2015 року №93/11-23-22-02/33372439, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:
- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період всього в сумі 238121,00 грн., в т.ч.:
за 2013 рік на суму 90460,00 грн.;
за 2014 рік на суму 147661,00 грн.;
- пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ всього на суму 363040,00 грн., в т.ч. по періодах:
за квітень 2013 року всього на суму ПДВ - 16337,00 грн.;
за травень 2013 року всього на суму ПДВ - 16667,00 грн.;
за червень 2013 року всього на суму ПДВ - 22928,00 грн.;
за липень 2013 року всього на суму ПДВ - 12263,00 грн.;
за серпень 2013 року всього на суму ПДВ - 11196,00 грн.;
за жовтень 2013 року всього на суму ПДВ - 6120,00 грн.; -
за листопад 2013 року всього на суму ПДВ - 77565,00 грн.;
за грудень 2013 року всього на суму ПДВ - 88106,00 грн.;
за січень 2014 року всього на суму ПДВ - 39649,00 грн.;
за лютий 2014 року всього на суму ПДВ - 19155,00 грн.;
за березень 2014 року всього на суму ПДВ - 2157,00 грн.;
за квітень 2014 року всього на суму ПДВ - 16667,00 грн.;
за травень 2014 року всього на суму ПДВ - 12643,00 грн.;
за червень 2014 року всього на суму ПДВ - 7810,00 грн.;
за липень 2014 року всього на суму ПДВ - 13377,00 грн.;
за серпень 2014 року всього на суму ПДВ - 400,00 грн. (а.с.12-114, т.1).
У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.10, 11 Т.1).
Грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями винесено податковим органом, у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Орієнтір", ТОВ "ТК Прометей", ТОВ "Тексоіл", ТОВ "Стройальянс Груп", ТОВ БК "Консул", ТОВ "Автотехойл", ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД", ТОВ "НВП “Полімер-Механіка", ТОВ "Максус Україна", ТОВ "Завжди Світло", ТОВ "Профсервіс-люкс", ТОВ "Шинтаер", ТОВ "Консоль Інвест", які, на думку відповідача, не носять реального характеру, а також в зв'язку з не проведенням коригування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Юнігран», ТОВ «Мдіна ЛТД» та ДП «Рожниторф» .
Судом встановлено, що 25 квітня 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Орієнтир» (підрядник) укладено договір підряду №130425-ГП, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними або залученими силами і засобами у відповідності до діючих будівельних норм і правил, технічних умов, проектно-кошторисної документації в обумовлений договором строк виконати роботи по виносу кабелів зв'язку із зони будівництва АЗС в м.Дніпропетровськ, що розташована вздовж автодороги М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине (км. 194+517-194+642 ліворуч), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи відповідно до умов даного договору (а.с.87-89,т.3).
Також, 18 листопада 2013 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Орієнтир» (виконавець) укладено договір підряду, за умовами якого генпідрядник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання отримати технічні умови (ГУ) власників телекомунікаційних мереж, що знаходяться на земельній ділянці відведеної під будівництво АЗС (а.с.77-78,т.3). Протоколом узгоджено вартість договірної ціни проектно-вишукувальних робіт (а.с.79, т.3).
17 грудня 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Орієнтир» (підрядник) укладено договір підряду, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними або залученими силами і засобами у відповідності до діючих будівельних норм і правил, технічних умов, проектно-кошторисної документації в обумовлений договором строк виконати роботи по виносу кабелів зв'язку із зони будівництва АЗК на території Новоолександрівської с/ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на а/ш М-4 Знам'янка-Луганськ-Ізварине км. 193+704 - км. 193+811 (праворуч), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи відповідно до умов даного договору (а.с.80-84,т.3).
ТОВ «Орієнтир» в червні та грудні 2013 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” вищевказані послуги, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року, за грудень 2013 року, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, кошториси, податкові накладні (а.с.96-169, т.3). Оплату послуг позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.172-184, т.3).
Суму ПДВ в розмірі 16336,55 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2013 року (а.с.136-157, Т.1).
Суму ПДВ в розмірі 16666,67 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за травень 2013 року (а.с.158, 162, 173, Т.1).
Суму ПДВ в розмірі 22382,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за червень 2013 року (а.с.181-209, Т.1).
Суму ПДВ в розмірі 600,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с.69-99, Т.2).
Суму ПДВ в розмірі 45524,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року (а.с.106-125, Т.2).
Судом встановлено, що одна із податкових накладних не була зареєстрована в Єдиному реєстрі - п/н №8 від 23.05.2013 року на суму 16666,67 грн. ПДВ (а.с.156, 157, Т.3).
Згідно п.201.10. Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Позивачем було подано до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій вказано, що ТОВ «Орієнтир» не зареєстровано податкову накладну №8 від 23.05.2013 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.157, т.3).
На вимогу ухвали суду позивачем надано до матеріалів справи копію супровідного листа з відміткою податкового органу в обґрунтування виконання п.201.10. Податкового кодексу України в частині надання копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, відповідно до змісту якого в обґрунтування права на податковий кредит за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі продавцем, - п/н №8 від 23.05.2013 року позивачем до податкового органу разом із заявою подавались копії листа до ДПІ, податкової накладної №8, платіжного доручення №11246 від 23.05.2013 року, договору підряду №130425-ГР від 25.04.2013 року (а.с.156, т.3, 96 т.9).
Суд вважає, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими Податковим кодексом України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.
Разом з тим, у разі відсутності реєстрації податкової накладної постачальником в ЄРПН, правом платника податків, який формує податковий кредит, є подання разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника. При цьому підставою для включення сум податку на додану вартість є факт подання такої заяви зі скаргою разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Як встановлено п.21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за №1490/20228, який був чиним на час виникнення спірних правовідносин, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу. Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.
В даному випадку позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2013 р. подана контролюючому органу заява разом з копіями первинних документів на підтвердження факту сплати податку у зв'язку з придбаванням товарів (послуг) або факту отримання таких товарів (послуг), а тому позивач мав правові підстави для віднесення ПДВ в розмірі 16666,67 грн. за податковою накладною від 23.05.2013 року №8, виписаною ТОВ «Орієнтир» до складу податкового кредиту травня 2013 р.
Судом встановлено, що висновок податковим органом про завищення суми податкового кредиту з ПДВ в розмірі 84843,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Орієнтир» здійснено в зв'язку з тим, що провести документальну виїзну перевірку ТОВ «Орієнтир» неможливо через відсутність підприємства за адресою реєстрації, відсутність інформації щодо наявності у підприємства необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, виробничих активів, офісних та складських приміщень. Також податковий орган вважає в зв'язку з цим непідтвердженими суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «Орієнтир», на загальну суму 507 536,00 грн., в тому числі: за 2013 рік на суму 276 917,00 грн., за 2014 рік на суму 230 619,00 грн. (а.с.17-24 т.1).
Також, судом встановлено, що 03 вересня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «ТК Прометей» (постачальник) укладено договір №01/08/23-П, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити (а.с.185-186, т.3).
ТОВ «ТК Прометей» у вересні 2013 року реалізовано ПП “ДЦ Арт-Салон” відсів та щебінь, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткових накладних. Перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними. Оплату товару позивачем проведено в безготівковому порядку в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.187-230, т.3).
Суму ПДВ в розмірі 16938,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року (а.с.101-125, Т 2).
Судом встановлено, що висновок податковим органом про завищення суми податкового кредиту з ПДВ в розмірі 16938,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «ТК Прометей» здійснено через невстановлення місцезнаходження підприємства, а тому, на думку податкового органу, це свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТК Прометей» та контрагентами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Також податковий орган вважає в зв'язку з цим непідтвердженими суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «ТК Прометей», на загальну суму 84 689,00 грн., в тому числі: за 2013 рік на суму 84 689,00 грн. (а.с.24-28 т.1).
Судом встановлено, що 01 жовтня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Тексоіл» (постачальник) укладено договір поставки №01-10/13, за умовами якого постачальник зобов'язується в обумовлений строк передати у власність покупця (поставити) шлак отвальний, щебінь, пісок, відсів в кількості, за ціною та на умовах, вказаних у специфікації, що є невід'ємною частиною до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с.231-234, т.3).
ТОВ «Тексоіл» в жовтні-грудні 2013 року реалізовано ПП “ДЦ Арт-Салон” товар, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортні накладні. Оплату послуг позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.235-250, т.3, а.с.7-250, т.4, а.с.1-60, т.5).
Також, 01.10.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Тексоіл» (виконавець) укладено договір про надання послуг технікою, за умовами якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічному справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника (а.с.1-3, т.4).
ТОВ «Тексоіл» в листопаді 2013 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” послуги технікою, в обґрунтування чого позивачем суду надано копію податкової накладної, акту виконаних робіт. Оплату послуг позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.4, 5, 6, т.4).
Суму ПДВ в розмірі 62 351,21 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с.68-99, Т 2).
Під час перевірки відповідач прийшов до висновку, що позивачем завищено податковий кредит за жовтень 2013 року в сумі 6120,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Тексоіл».
При дослідженні декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстру отриманих податкових накладних за цей період судом встановлено, що суми податку на додану вартість в розмірі 6120,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Тексоіл» за жовтень 2013 року позивач не включав, а тому висновок податкового органу про завищення податкового кредиту в сумі 6120,00 грн. з податку на додану вартість за жовтень 2013 року за взаємовідносинами з ТОВ «Тексоіл» є безпідставним (а.с.40-66, т.2).
Окрім того, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Тексоіл» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи, на думку податкового органу, контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Відповідач вважає, що у зв'язку з не підтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «Тексоіл» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 342354,00 грн. за 2014 рік. (а.с.34 т.1).
Судом встановив, що 11.11.2013 року між позивачем (замовником) та ТОВ «Стройальянс Груп» укладено договір №6/13, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт (виконавча топографо-геодезична зйомка М 1:500 на об'єкті: будівництво АЗС по Криворізькому шосе, на території Дніпропетровського району, Дніпропетровської області) (а.с.65-66, т.5).
20.11.2013 року між позивачем (замовником) та ТОВ «Стройальянс Груп» укладено договір №10/13, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт (інженерно-геологічні вишукування на ділянці АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГПЗ по Донецькому в межах Мар'янівської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області (а.с.61-62, т.5).
ТОВ «Стройальянс Груп» в листопаді 2013 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” послуги по виконанню робіт за договорами №6/13 від 11.11.2013 р. та №10/13 від 20.11.2013 р., в обґрунтування чого позивачем суду надано копії кошторису, податкових накладних, актів здачі-приймання робіт. Оплату послуг позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.67-75, т.5).
В ході розгляду справи встановлено, що податковий орган посилається на те, що позивачем завищено податковий кредит за листопад 2013 року на суму 4855,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Стройальянс Груп».
При дослідженні декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстру отриманих податкових накладних за цей період судом встановлено, що суми податку на додану вартість в розмірі 4855,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Стройальянс Груп» за листопад 2013 року позивач не включав, а тому висновок податкового органу про завищення податкового кредиту в сумі 4855,00 грн. з податку на додану вартість за листопад 2013 року за взаємовідносинами з ТОВ «Стройальянс Груп» є безпідставним (а.с.68-99, Т.2).
Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «Стройальянс Груп» анульовано свідоцтво платника ПДВ з 24.02.3014 року (ліквідація підприємства за власним бажанням), а тому, на думку податкового органу, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами - покупцями при поставці товарів (послуг) за листопад, грудень 2013 року. Тому, відповідач вважає, що у зв'язку з непідтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «Стройальянс Груп» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 24273,00 грн., в тому числі: за 2013 рік на суму 5742,00 грн., за 2014 рік на суму 18531,00 грн. (а.с.39 т.1).
Також, 19.11.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «БК Консул» (виконавець) укладено договір про надання послуг будівельною технікою, за умовами якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги екскаватором-фронтальним навантажувачем моделі JCB ЗСХ на об'єкті в м.Дніпропетровську. Додатковими угодами до договору внесено зміни до предмету та ціни договору (а.с.76-84, т.5).
ТОВ «БК Консул» в листопаді 2013 року, лютому-березні 2014 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” послуги технікою, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії актів приймання-передачі наданих послуг, таблицю роботи екскаваторів, змінні рапорти про техніку, податкові накладні. Оплату послуг позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.85-113, т.5).
Суму ПДВ в розмірі 3600,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с.68-99, Т 2).
Суму ПДВ в розмірі 760,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2014 року (а.с.139-149, Т 2).
Суму ПДВ в розмірі 150,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за березень 2014 року (а.с.151-161, Т 2).
Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що при проведенні зустрічної перевірки ТОВ «БК Консул» встановлено, господарські операції товариства з обмеженою відповідальністю «БК Консул» з ТОВ «Мілленіум Білд» (його продавцем), на думку податкового органу, не носять реального характеру, що свідчить про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «БК Консул. Тому, відповідач вважає, що у зв'язку з непідтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «БК Консул» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 22550,00 грн. за 2014 рік (а.с.45 т.1).
Також, 01 грудня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Автотехойл» (постачальник) укладено договір поставки №01-12/13, за умовами якого постачальник зобов'язується в обумовлений строк передати у власність покупця (поставити) шлак, щебінь, пісок, відсів в кількості, за ціною та на умовах, вказаних у специфікації, що є невід'ємною частиною до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с.151-154, т.5).
ТОВ «Автотехойл» в лютому 2014 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” послуги з продажу товару, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткової накладної, товарно-транспортні накладні. Оплату послуг позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с.155-203, т.5).
Суму ПДВ в розмірі 16666,67 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2014 року (а.с.139-149, Т 2).
Суму ПДВ в розмірі 7653,00 грн. та 9013,67 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2014 року (а.с.163-181, Т 2).
Окрім того, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехойл» з ТОВ «Кассіус» та ТОВ «Алгонкін ЛТД» з придбання товарів не носять реального характеру, що свідчить про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Автотехойл». Відповідач вважає, що у зв'язку з не підтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» за взаємовідносинами з ТОВ «Автотехойл» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 83334,00 грн., в тому числі: за 2014 рік на суму 83334,00 грн. (а.с.48 т.1).
Також, 27 листопада 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» (підрядник) укладено договір №27/11/13 про виконання робіт, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт - влаштуванню промислової підлоги в приміщенні мийки, що знаходиться за адресою: будівництво АЗК по вул. Панікахи, 31-Г (Бабушкінський район), м. Дніпропетровськ (а.с.204-206, т.5).
ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» в листопаді 2013 року, лютому 2014 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” послуги у відповідності до договору, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, акт про прийняття - передачі виконання робіт. Оплату послуг позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.207-214, т.5).
Суму ПДВ в розмірі 5955,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с.68-99, Т 2).
Суму ПДВ в розмірі 2006,00 грн., з урахуванням уточнюючого розрахунку, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року (а.с.21-31, Т 3).
Суму ПДВ в розмірі 620,00 грн., з урахуванням уточнюючого розрахунку, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2014 року (а.с.52-59, Т 3).
Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що при проведенні зустрічної перевірки встановлено, що відносно ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. В зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що операції між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 лідер ЛТД» не спричиняють реального наслідку. Тому, на думку відповідача, у зв'язку з непідтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_1 лідер ЛТД» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 42908,00 грн., в тому числі: за 2014 рік на суму 42908,00 грн. (а.с.51 т.1).
01 липня 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «НВП Полімер-механіка» (виконавець) укладено договір №П-60-13, за умовами якого виконавець зобов'язується виготовити та поставити станцію для біологічного очищення побутових стічних вод моделі Біопроцесор- 40, потужністю 8,0 м. куб. на добу для автозаправного комплексу на території будівництва АЗС а/д Дніпропетровськ - Миколаїв (через Кривий Ріг), напрям руху - на Кривий Ріг, поза межами м. Дніпропетровськ, вул. Криворізьке шосе (а.с.128-129, т.5).
ТОВ «НВП Полімер-механіка» в липні, серпні 2013 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” товар та послуги у відповідності до договору, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, акт здачі-прийняття робіт. Оплату послуг позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.131-137, 139, 140, т.5).
23 грудня 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «НВП Полімер-механіка» (виконавець) укладено договір №П-102-13, за умовами якого виконавець зобов'язується виготовити та поставити станцію для біологічного очищення побутових стічних вод моделі Біопроцесор- 15-ЄКО, потужністю 3,0 м. куб. на добу для автозаправного комплексу на території будівництва АЗС, що знаходиться на території Новоолександрівської с/р, Дніпропетровської області, вздовж а/д М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварне км.193+704 км.193-811 (праворуч) (а.с.121-122, т.5)
ТОВ «НВП Полімер-механіка» в грудні 2013 року, січні 2014 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” товар та послуги у відповідності до договору, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, акт здачі-прийняття робіт (а.с.123-127,т.5).
Оплату за надані послуги позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.138, 141, 142, т.5).
Суму ПДВ в розмірі 10468,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за липень 2013 року (а.с.210-263, Т 1).
Суму ПДВ в розмірі 10468,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2013 року (а.с.2-36, Т 2).
Суму ПДВ в розмірі 3542,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року (а.с.101-125, Т 2).
Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «НВП Полімер-механіка» знаходиться в стані переходу до іншої ДПІ, в зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що операції між позивачем та ТОВ «НВП Полімер-механіка» не спричиняють реального наслідку. Тому, відповідач вважає, що у зв'язку з непідтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «НВП Полімер - механіка» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 122391,00 грн., в тому числі: за 2013 рік на суму 104683,00 грн., за 2014 рік на суму 17708,00 грн. (а.с.57 т.1).
18 липня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Максус Україна» (продавець) укладено договір поставки №18/07/13, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (а.с.143-143а, т.5).
ТОВ «Максус Україна» в липні 2013 року передано ПП “ДЦ Арт-Салон” освітлювальне обладнання, прожектор для освітлення вулиць, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспорті накладні на перевезення товару. Оплату за товар позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.144-150, т.5).
Суму ПДВ в розмірі 815,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за липень 2013 року (а.с.210-263, Т 1).
Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що первинні документи складені за господарськими операціями ТОВ «Максус Україна» із ТОВ «Грант Тайм» викрадені, в зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що операції між позивачем та ТОВ «Максус Україна» не спричиняють реального наслідку. У зв'язку з не підтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «Максус Україна», на думку відповідача, відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 073,00 грн. за 2013 рік на суму 4073,00 грн. (а.с.62 т.1).
Судом встановлено, що 30 жовтня 2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Світло всім» («Завжди світло») (продавець) укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати товар (електротовари) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього кошти на умовах даного договору (а.с.215-216, т.5).
Також, 25 червня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Світло всім» (продавець) укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати товар (електротовари) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору (а.с.217-218, т.5).
ТОВ «Світло всім» в червні, листопаді 2013 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” послуги у відповідності до договору, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспорті накладні. Оплату за товар позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.219-234, т.5).
Суму ПДВ в розмірі 546,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за червень 2013 року (а.с.181-209, Т 1).
Суму ПДВ в розмірі 728,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2013 року (а.с.2-36, Т 2).
Суму ПДВ в розмірі 204,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с.68-99, Т 2).
Окрім того, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Сібол», з яким працювало ТОВ «Світло всім», створене та здійснювало фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності, в зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що операції між позивачем та ТОВ «Світло всім» не спричиняють реального наслідку. Відповідач вважає, що у зв'язку з не підтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «Світло всім» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7390,00 грн. за 2014 рік (а.с.65 т.1).
Також, 29.11.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Профсервіс-Люкс» (продавець) укладено договір поставки, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (а.с.235-237, 250-251, Т. 5).
ТОВ «Профсервіс-Люкс» в грудні 2013 року, липні 2014 року надано ПП “ДЦ Арт-Салон” послуги з продажу товару (цистерни), в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспорті накладні. Оплату за товар позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.238-249, 252-253, т.5).
Позивачем до податкового органу 20.01.2014 року подано заяву про відмову постачальника у наданні податкової накладної на загальну суму 52944,00 грн., в т.ч. ПДВ 8824,00 грн. (а.с.108, т.2, а.с.228, .т. 6).
Суму ПДВ в розмірі 8824,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року (а.с.101-125, Т 2).
Суму ПДВ в розмірі 1765,00 грн., з урахуванням уточнюючого розрахунку, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року (а.с.21-31, Т 3).
В даному випадку позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2013 р. подана контролюючому органу заява разом з копіями первинних документів на підтвердження факту сплати податку у зв'язку з придбаванням товарів (послуг) та копію договору, а тому позивач мав правові підстави для віднесення ПДВ в розмірі 8824,00 грн. до складу податкового кредиту грудня 2013 р. (а.с.227 т.6).
Окрім того, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Профсервіс-Люкс» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, в зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що операції між позивачем та ТОВ «Профсервіс-Люкс» не спричиняють реального наслідку. Таким чином, відповідач вважає, що у зв'язку з непідтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «Профсервіс Люкс» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 52945,00 грн. за 2014 рік (а.с.68 т.1).
Судом встановлено, що ТОВ «Консоль Інвест» в серпні 2014 року надавалися позивачу послуги автовишки на загальну суму 2040,00 грн., в т.ч. ПДВ 400,00 грн., що підтверджується податковою накладною, актом надання послуг (а.с.61, 62, Т.7).
Оплату за надані послуги позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.60, Т.7).
Суму ПДВ в розмірі 400,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2014 року (а.с.16-19, т.3).
Окрім того, в акті перевірки відповідачем зазначено, що неможливо провести звірку за господарськими операціями ТОВ «Консоль Інвест» з ТОВ «Ельсон», в зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що операції між позивачем та ТОВ «Консоль Інвест» не спричиняють реального наслідку. Тому вказує, що у зв'язку з не підтвердженням суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток ПП «ДЦ Арт-Салон» по взаємовідносинам з ТОВ «Консоль Інвест» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2000,00 грн. за 2014 рік (а.с.73 т.1).
У відповідності до п.п.138.1. Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.
Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Також судом встановлено, що податковим органом визначено позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суму податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Шинтаер», ТОВ «Сучасний дизайн плюс», ТОВ «Новотек-Стіл», ДП «Рожниторф», ТОВ «Слобода-Буделектромонтаж», ТОВ «Юнігран», ТОВ «Мдіна, ЛТД». При цьому податок на прибуток податковим повідомленням-рішенням №0001092202 від 27 липня 2015 року не визначався за взаємовідносинами з цими підприємствами.
Так, 04.03.2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Шинтаер» (продавець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (а.с.224-225, т.7).
ТОВ «Шинтаер» в березні 2014 року передано ПП “ДЦ Арт-Салон” автошини, в обґрунтування чого позивачем суду надано копію податкової накладної, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної. Оплату за товар позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.226-230, Т.7).
Суму ПДВ в розмірі 2006,67 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за березень 2014 року (а.с.151-161, Т 2).
Окрім того, в акті перевірки відповідач зазначає, неможливо провести звірку за господарськими операціями ТОВ «Шинтаер» з ТОВ «Технік-ТРК», ТОВ «Трітрейд», ТОВ «Солюшн Інвест Стар», ТОВ «Експансія», в зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що операції між позивачем та ТОВ «Шинтаер» не спричиняють реального наслідку. Тому відповідач дійшов висновку, що придбані позивачем автошини у ТОВ «Шинтаер» амортизуються згідно чинного законодавства, але амортизаційні відрахування не включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток (а.с.71 т.1).
Також, 06.08.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Новотек-Стіл» (постачальник) укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю комплекти деталей з нержавіючої сталі, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку і на умовах, передбачених цим договором (а.с.231-233, Т. 7).
ТОВ «Новотек-Стіл» в травні, червні, липні 2014 року реалізовано ПП “ДЦ Арт-Салон” деталі з нержавіючої сталі, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспорті накладні на перевезення товару. Оплату за товар позивачем проведено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.234-250,Т.7, а.с.1-15, Т.8).
Суму ПДВ в розмірі 12643,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за травень 2014 року за податковими накладними:
- №24 від 07.05.2014 року на суму 13170,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2195,00 грн.;
- №26 від 13.05.2014 року на суму 21757,50 грн. в т.ч. ПДВ - 3626,25 грн.;
- №32 від 27.05.2014 року на суму 21757,50 грн. в т.ч. ПДВ - 3626,25 грн.;
- №33 від 27.05.2014 року на суму 13170,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2195,00 грн. (а.с.182-197, т.2, 234-237 т.7).
Суму ПДВ в розмірі 7809,58 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за червень 2014 року за податковими накладними:
- №35 від 06.06.2014 року на суму 42152,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7025,33 грн.;
- №36 від 13.06.2014 року на суму 4705,50 грн. в т.ч. ПДВ - 784,25 грн. (а.с.208-210, т.2, 239-240 т.7).
Суму ПДВ в розмірі 13376,92 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за липень 2014 року за податковими накладними:
- №37 від 01.07.2014 року на суму 42152,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7025,33 грн.;
- №38 від 01.07.2014 року на суму 4705,50 грн. в т.ч. ПДВ - 784,25 грн.;
- №40 від 04.07.2014 року на суму 36,00 грн. в т.ч. ПДВ - 6,00 грн. ;
- №41 від 09.07.2014 року на суму 33368,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5561,33 грн. ). (а.с.1-15, т.3, 241-244 т.7).
В акті перевірки зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ 12 643,00 грн. за травень 2014 року, 7809,58 грн. за червень 2014 року та 13376,92 грн. за липень 2014 року в зв'язку з тим, що податкові декларації ТОВ «Новотек-Стіл», в яких задекларовані податкові зобов'язання в цих сумах у відповідних періодах, податковим органом прийняті із статусом «до відома», а тому Кіровоградська ОДПІ вважає, що ТОВ «Новотек-Стіл» не задекларувало податкове зобов'язання з описаними господарськими операціями, що виключає, на думку відповідача, право позивача формувати податковий кредит (а.с.96).
Позивачем надано договір №28 від 22.01.2013 року, укладений між позивачем (покупець) та ТОВ «Сучасний дизайн плюс», за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари, зазначені в рахунках-фактурах до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (а.с.180-181, Т.6).
ТОВ «Сучасний дизайн плюс» в березні 2013 року передано ПП “ДЦ Арт-Салон” деревину, ДСП, профіль МДФ в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортні накладні на перевезення товару (а.с.184-196, Т.6).
Суму ПДВ в розмірі 27565,70 грн. за податковими накладними:
- №6244 від 21.03.2013 року на суму 42053, 69 грн. в т.ч. ПДВ - 8410,74 грн.;
- №7545 від 21.03.2013 року на суму 49588,99 грн. в т.ч. ПДВ - 9917,80 грн.;
- №7555 від 21.03.2013 року на суму 46185,97 грн. в т.ч. ПДВ - 9237,19 грн.; (а.с.184-186 т.6) позивачем віднесено до складу податкового кредиту за січень 2014 року (а.с.127-139, т.2).
В ході перевірки, відповідачем зазначено, що ПП “ДЦ Арт-Салон” в січні 2014 року повторно включив до податкового кредиту за березень 2013 року податкові накладні №6244 від 21.03.2013 року, №7545 від 21.03.2013 року, №7555 від 21.03.2013 року, оскільки таким правом вже скористався у березні 2013 року (а.с.96 т.1).
Судом досліджено податкову звітність позивача з ПДВ за березень 2013 року. У відповідності до додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2013 року позивач включив до податкового кредиту податок на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Сучасний дизайн плюс» у сумі 54246,14 грн. (а.с.98 т.8).
Однак, відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2013 року судом встановлено, що податковий кредит в сумі 54246,14 грн. включено на підставі податкових накладних:
- №964 від 14.03.2013 року на суму 91266,40 грн. в т.ч. ПДВ - 15211,07 грн.;
- №1240 від 18.03.2013 року на суму 91687,16 грн. в т.ч. ПДВ - 15281,19 грн.;
- №1656 від 21.03.2013 року на суму 92058,82 грн. в т.ч. ПДВ - 15343,14 грн.;
- №1655 від 21.03.2013 року на суму 50464,45 грн. в т.ч. ПДВ - 8410,74 грн. (а.с.107-112 т.8).
Тобто, позивачем податкові накладні №6244 від 21.03.2013 року, №7545 від 21.03.2013 року, №7555 від 21.03.2013 року до податкового кредиту за січень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Сучасний дизайн плюс» включено вперше, що свідчить про безпідставність позиції податкового органу про завищення податкового кредиту за січень 2014 року в сумі 27566,00 грн.
Судом встановлено, що 18.01.2013 року між позивачем (покупець) та ДП «Рожниторф» (постачальник) укладено договір поставки №18/01/13, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (грунтово-піщану суміш) покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку і на умовах, передбачених цим договором (а.с.66-69, Т.7).
ДП «Рожниторф» передано ПП “ДЦ Арт-Салон” товар, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії податкових накладних, накладних, товарно-транспортні накладні на перевезення (а.с.70-200, Т.7).
У відповідності до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013 року позивачем включено до податкового кредиту 12083,33 грн. за податковими накладними:
- №1 від 22.01.2013 року на суму 14500,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 416,67 грн.;
- №2 від 28.01.2013 року на суму 58000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9666,67 грн. (а.с.70-71 т.7, 68-78, т.8) (на загальну суму ПДВ 12083,33 грн.).
У відповідності до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року позивачем включено до податкового кредиту 16916,66 грн. за податковими накладними:
- №1 від 13.02.2013 року на суму 29000,00 грн. ПДВ 4 833,33 грн.,
- №2 від 18.02.2013 року на суму 43500,00 грн. а т.ч. ПДВ 7250,00 грн.
- №3 від 27.02.2013 року на суму 29000,00 грн. ПДВ 4 833,33 грн., (а.с.76-77 т.7, 79-94 т.8).
Аналізуючи зміст додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту 12083,33 грн. за податковими накладними:
- №1 від 13.02.2013 року на суму 29000,00 грн. ПДВ 4 833,33 грн.,
- №2 від 13.02.2013 року на суму на суму 14500,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 416,67 грн.
- №3 від 27.02.2013 року на суму 29000,00 грн. ПДВ 4 833,33 грн., (а.с.133-138, Т.2).
Відповідач в акті перевірки зазначив, що позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року помилково зазначено дату та номер податкової накладної «№2 від 13.02.2013 року на суму на суму 14500,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 416,67 грн.», як правильними реквізитами такої податкової накладної є №1 від 22.01.2013 року на суму 14500,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 416,67 грн. (аркуш акту 86) (а.с.97 т.1).
Ухвалою від 26.10.2015 року суд витребовував у позивача копію податкової накладної №2 від 13.02.2013 року за взаємовідносинами з ДП "Рожниторф", вказаної в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року, а також копії видаткової накладної (акту), товарно-транспортних накладних на перевезення, докази оплати (а.с.37 т.9). Вимог ухвали суду в цій частині позивачем не виконано.
Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Судом встановлено, що позивач у січні 2014 року до складу податкового кредиту включив суми податку на додану вартість в розмірі 9666,66 грн. за податковими накладними №1 від 13.02.2013 року на суму 29000,00 грн. ПДВ 4 833,33 грн. та №3 від 27.02.2013 року на суму 29000,00 грн. ПДВ 4 833,33 грн., не зважаючи на те, що таке право вже було ним використано у лютому 2013 року. Також всупереч вимог ухвали суду від 26.10.2015 року суду не надано копію податкової накладної №2 від 13.02.2013 року за взаємовідносинами з ДП "Рожниторф", вказаної в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001082202 від 27 липня 2015 року в частині 12083,00 грн. з округленням (9666,66 грн. + 2416,67 грн.) основного платежу задоволенню не підлягають.
Так, відповідачем в акті перевірки зазначено, що згідно картки по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» за грудень 2013 року по контрагенту позивача ТОВ «Слобода-Буделектромонтаж» взаємовідносини відсутні та не підтверджено збільшення податкового кредиту на суму 9507,19 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Слобода-Буделектромонтаж» в серпні 2013 року надавалися послуги з прокладки основи під кабель та футляр в рамках комплексу робіт по зовнішнім електронним мережам на загальну суму 24643,74 грн., в т.ч. ПДВ 4107,29 грн., що підтверджується податковою накладною (а.с.65, Т.7).
В зв'язку із коригуванням кількісних та вартісних показників наданих послуг, позивачем віднесено до складу податкового кредиту у декларації за грудень 2013 року розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 від 02.12.2013 року до податкової накладної №4 від 20.08.2013 року, в якій зазначено суму ПДВ «+» 9507,19 грн. (податковий кредит) (а.с.63, Т.7).
Судом досліджено податкову звітність позивача з ПДВ за грудень 2013 року. У відповідності до додатку 5 до декларації з ПДВ за грудень 2013 року позивач збільшив податковий кредит на підставі розрахунку до 9507,19 грн. (а.с.104-125 т.2).
В акті перевірки податковий орган посилався на те, що згідно картки рахунку 63 «розрахунки з постачальниками та підрядчиками» за грудень 2013 року по контрагенту ТОВ «Слобода-Буделектромонтаж» взаємовідносини відсутні кредит на суму 9507,19 грн. не підтверджено.
Матеріали справи містять копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до змісту якого передано позивачу послуги у загальному розмірі 81686,88 грн., в т.ч. ПДВ 13614,48 грн. (4107,29 грн. + 9507,19 грн.) (а.с.64, Т.7).
Також, в ході перевірки, відповідачем зазначено, що ПП “ДЦ Арт-Салон” по взаємовідносинах з ТОВ «Юнігран» задекларовано суму ПДВ за травень 2013 року в розмірі 40599,98 грн., проте в липні 2013 року позивачем здійснено повернення товарів на суму 5880,08 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 980,00 грн. (розрахунок-коригування від 17.07.2013 року №562 до податкової накладної від 16.05.2013 року №249 на суму «-» 980,00 грн. Дт. сальдо на кінець періоду складає 9159,43 грн., однак дане коригування позивачем не було відображено у податковій звітності за липень 2013 року.
Матеріали справи містять копію податкової накладної від 16.05.2013 року №249, відповідно до змісту якої позивач придбавав у ТОВ «Юнігран» товари на суму 250000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 41666,67 грн. (а.с.18).
Позивач посилається на те, що 17.07.2013 року відбулося повернення частини придбаного товару на суму 5880,07 грн., Дт сальдо на кінець періоду складає 9159,43 грн. (а.с.16-17, Т.8).
Судом встановлено, що ТОВ «Юнігран» відкоригувало свої податкові зобов'язання з ПДВ в бік зменшення на суму 980,00 грн. (а.с.218 т.6).
У відповідності до декларації за липень 2013 року, позивачем не було здійснено будь-якого коригування податкового кредиту з ПДВ у бік зменшення по взаємовідносинам з ТОВ «Юнігран» (а.с.226-231, Т.6).
Також, в акті вказано, що встановлено розбіжність у сумі 1107,73 грн., що рахується по взаємовідносинам між ПП “ДЦ Арт-Салон” та ТОВ «Мдіна, ЛТД», згідно з АС «Податковий блок» підсистеми АС «Перегляд результатів співставлення» та додатків №5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
Судом встановлено, що 01.02.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Мдіна, ЛТД» було укладено договір поставки №01/02/13, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти на умовах, у строки та в порядку, встановлених даним договором, будівельні матеріали, і передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах і в порядку, передбаченому даним договором (а.с.201-203, т.7).
Як зазначено в акті перевірки, позивачем було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ «Мдіна, ЛТД» за лютий 2013 року в сумі 12255,44 грн. та не включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 110,69 грн. (аркуш акту 89).
Як вбачається з податкової декларації за лютий 2013 року, позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, з урахуванням розрахунку коригування сум податку на додану вартість, в розмірі 12983,96 грн. (а.с.79-84, Т.8).
Також, відповідачем зазначено в акті перевірки, що у лютому 2014 року ТОВ «Мдіна, ЛТД» було проведено коригування вищезазначеної суми ПДВ (12255,44 грн.) на «-» 1218,42 грн. в зв'язку зі зміною кількості товару (повернення), що підтверджується розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації податку на додану вартість за лютий 2014 року по ТОВ «Мдіна, ЛТД» (а.с.219, т.6). Відповідачем вказано, що позивачем дане коригування податкового кредиту з ПДВ у бік зменшення у лютому 2014 року не було відображено у податковій звітності, чим завищено податковий кредит на суму 1107,73 грн. (1218,42 грн. - 110,69 грн.).
У відповідності до декларації за лютий 2014 року, позивачем включений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних позивачем проведено не було (а.с.139-149, т.2).
В своїх письмових поясненнях представник позивача зазначив, що надати розрахунки коригування сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Мдіна ЛТД» не має можливості, так як контрагенти зобов'язані були направити на адресу ПП “ДЦ Арт-Салон” дані розрахунки, але до цього часу позивачем вони не отримані, тому і підстави проводити коригування сум податкового кредиту в бік зменшення не було (а.с.218, Т.6).
Згідно п.192.1. ст.192 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
У відповідності до п.п.192.1.1. п.192.1. ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Відповідно до п.п.192.1.2. п.192.1. ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
З системного аналізу норм статті 192 Податкового кодексу України суд робить висновок, що визначальною підставою для зменшення суми податкового кредиту за результатами перерахунку у випадку повернення товарів особі, яка їх надала, є сам факт такого повернення за умови, якщо такий покупець, що здійснив повернення, збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001082202 від 27 липня 2015 року в частині 2088,00 грн. з округленням (980,00 грн. + 1107,73 грн.) основного платежу задоволенню не підлягають.
Що стосується збільшення позивачем податкового кредиту із взаємовідносинами з ТОВ «Слобода-Буделектромонтаж» на суму 9507,19 грн., то з огляду на зміст п.п.192.1.2. п.192.1. ст.192 Податкового кодексу України позивач мав правові підстави на такі дії, оскільки акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджує отримання послуг у загальному розмірі 81686,88 грн., в т.ч. ПДВ 13614,48 грн. (4107,29 грн. + 9507,19 грн.) (а.с.64, Т.7).
Додатково суд зазначає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статуту одним із видів діяльності позивача є, зокрема, будівництво житлових і нежитлових будівель, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах (а.с.20-36, Т.9).
В ході розгляду справи встановлено, що 25 квітня 2013 року між позивачем (підрядник) та ТОВ «Оккосхідінвест», який діє від імені ТОВ «Басар-ОПТ», укладено №17/13, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати увесь комплекс робіт на будівництво АЗС в м.Дніпропетровськ, Криворізьке шосе відповідно до переліку та обсягів відображеному у додатку до даного договору - договірною ціною, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений будівництвом об'єкт замовнику у встановлений цим договором термін (а.с.128-132, Т.8).
01 липня 2013 року між позивачем (підрядник) та ТОВ «Оккосхідінвест», який діє від імені ТОВ «Басар-ОПТ», укладено №25/13, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати увесь комплекс робіт -еконструкцію існуючих будівель та споруд АЗС по вул.Калинова, 87 (Амур-Нижньодніпровський район) в м.Дніпропетровськ, відповідно до переліку та обсягів відображеному у додатку до даного договору - договірною ціною, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений будівництвом об'єкт замовнику у встановлений цим договором термін (а.с.144-148, Т.8).
18 вересня 2013 року між позивачем (підрядник) та ТОВ «Оккосхідінвест», який діє від імені ТОВ «Басар-ОПТ», укладено №41/13, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати увесь комплекс робіт - з будівництва АЗК по вул.Панікахи 31-Г (Бабушкінський район), м.Дніпропетровськ, відповідно до переліку та обсягів відображеному у додатку до даного договору - договірною ціною, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений будівництвом об'єкт замовнику у встановлений цим договором термін (а.с.180-189, Т.8).
29 листопада 2013 року між позивачем (підрядник) та ТОВ «Оккосхідінвест», який діє від імені ТОВ «Басар-ОПТ», укладено №59/13, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати увесь комплекс робіт - з будівництва АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів на території Новоалександрівської с/р, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, вздовж а/д М04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине, км.193+704-км. 193+811 (праворуч, відповідно до переліку та обсягів відображеному у додатку до даного договору - договірною ціною, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений будівництвом об'єкт замовнику у встановлений цим договором термін (а.с.231-239, Т.8).
Також, позивачем надано договір №04/14 від 10.04.2014 року на будівництво об'єкту нерухомості (багато-паливного автозаправного комплексу) та послуги з управління будівельним проектом, укладеного між позивачем (виконавець) та ТОВ «Інвест-Регіон» (а.с.45-54, Т.8).
На підтвердження виконання підрядних робіт, позивачем надано довідки, акти прийому - передачі виконаних робіт, податкові накладні (а.с.55-62, 133-143, 149-179, 190-228, 240-250, Т.8, а.с.1-12, Т.9).
Судом встановлено, що послуги та товари, господарські операції щодо придбання яких аналізувалися в даному провадженні, придбані позивачем у ТОВ "Орієнтір", ТОВ "ТК Прометей", ТОВ "Тексоіл", ТОВ "Стройальянс Груп", ТОВ БК "Консул", ТОВ "Автотехойл", ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД", ТОВ "НВП “Полімер-Механіка", ТОВ "Максус Україна", ТОВ "Завжди Світло", ТОВ "Профсервіс-люкс", ТОВ "Шинтаер", ТОВ "Консоль Інвест" з метою виконання позивачем своїх зобов'язань за господарськими договорами, укладеними ТОВ «Оккосхідінвест» та ТОВ «Інвест-Регіон», що описані вище, а тому суд вважає, що таке придбання використане у господарській діяльності ПП «Арт-Салон».
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит та валові витрати на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ "Орієнтір", ТОВ "ТК Прометей", ТОВ "Тексоіл", ТОВ "Стройальянс Груп", ТОВ БК "Консул", ТОВ "Автотехойл", ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД", ТОВ "НВП “Полімер-Механіка", ТОВ "Максус Україна", ТОВ "Завжди Світло", ТОВ "Профсервіс-люкс", ТОВ "Шинтаер", ТОВ "Консоль Інвест" на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.
Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ "Орієнтір", ТОВ "ТК Прометей", ТОВ "Тексоіл", ТОВ "Стройальянс Груп", ТОВ БК "Консул", ТОВ "Автотехойл", ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД", ТОВ "НВП “Полімер-Механіка", ТОВ "Максус Україна", ТОВ "Завжди Світло", ТОВ "Профсервіс-люкс", ТОВ "Шинтаер", ТОВ "Консоль Інвест" є нікчемними, з підстав описаних по кожному контрагенту за текстом постанови. При цьому в основу даного висновку відповідачем покладено акти зустрічної звірки вищезазначених контрагентів позивача (а.с.21-177, Т.6).
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Суд вважає, що подальша відсутність контрагентів позивача за місцем реєстрації, відсутність інформації щодо наявності у них необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, виробничих активів, офісних та складських приміщень, можливі порушення продавцями контрагентів позивача податкового законодавства, а також несплата податкових зобов'язань контрагентами позивача, не може бути підставою для висновку податкового органу про завищення податкового кредиту та валових витрат, оскільки такий висновок суперечить законодавству.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення рішення №0001092202 від 27 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 363040,00 грн. основного платежу та 181520,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає частковому скасуванню в частині 348869,00 грн. (363040,00 грн. - 12083,00 грн. - 2088,00 грн.) основного платежу.
Згідно п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
- тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Приватного підприємства “ДЦ Арт-Салон” про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2015 року, якими позивачу визначено до сплати грошові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, а тому використання відповідачем ставки 50% при нарахуванні штрафних санкцій на суму основного платежу в розмірі 14171,00 грн. (12083,00 грн. - 2088,00 грн.), а саме застосування 7085,50 грн. (14171,00 грн. х 50%) є правомірним. Натомість в іншій частині штрафних санкцій рішення підлягає скасуванню 174434,50 грн. (181520,00 грн. - 7085,50 грн.) (а.с.13-14 т.10).
Податкове ж повідомлення-рішення №0001092202 від 27 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 238121,00 грн. основного платежу та 119061,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями належить скасувати в повному обсязі, оскільки порушення щодо ТОВ «Юнігран», ТОВ «Мдіна ЛТД» та ДП «Рожниторф» на визначену суму з податку на прибуток не вплинули.
Судом встановлено, що у даному провадженні позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення на суму 901742,00 грн., але позовні вимоги задовольняються в частині 887571,00 грн. В позові відмовлено на суму 21256,50 грн.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Так, за подання до суду адміністративного позову з майновими вимогами на загальну суму 901742,00 грн., судовий збір відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" має становити 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, що складав 4872,00 грн. Причому позивач сплачує 10% від цієї суми.
Однак позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4872,00 грн. (а.с.3, т.1).
За наслідками судового розгляду відмовлено в задоволені позовних вимог на суму 21256,50 грн., що відповідає 114,85 грн. ((4872,00 грн. х 21256,50 грн.): 901742,00 грн.). Тому присудженню підлягає 372,35 грн. (487,20 грн. - 114,85 грн.). На решту ж суми 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.) розповсюджується режим переплати судового збору, процедура з повернення якого вирішується за відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001082202 від 27 липня 2015 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яким Приватному підприємству “ДЦ Арт-Салон” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 363040,00 грн. основного платежу та 181520,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в частині 348869,00 грн. основного платежу та 174434,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001092202 від 27 липня 2015 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яким Приватному підприємству “ДЦ Арт-Салон” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 238121,00 грн. основного платежу та 119061,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити Приватному підприємству “ДЦ Арт-Салон”, код ЄДРПОУ 33372439, судовий збір у розмірі 372,35 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області код ЄДРПОУ39484073.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2