10 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3336/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,
позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
18 серпня 2015 року ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
У судовому засіданні 21.10.2015 року судом здійснено заміну первинного відповідача ОСОБА_4 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області на її правонаступника ОСОБА_4 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач; ОСОБА_4 ОДПІ/.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що вказані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем пункту 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв". Позивач вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на те, що доказів вчинення ним правопорушень, окрім акту перевірки у відповідача немає. Крім того, сума штрафу визначена податковим-повідомленням рішенням № 0002672204/9770 від 29.05.2015, визначена не на підставі закону, який діяв на день вчинення порушення, а тому ОСОБА_4 ОДПІ помилково нараховану штрафні санкції у розмірі 10000,00 грн.
29.09.2015 до суду надійшли письмові заперечення від відповідача, в яких зазначено, що в ході проведення перевірки, з достатньою повнотою встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, що обумовлює правомірність застосування до нього штрафних санкцій, передбачених пункту 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 21.04.2011 року ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Полтавської області, перебуває на обліку в ОСОБА_4 ОДПІ з 26.04.2011 року за № 47017.
07.05.2015 фахівцями ГУ ДФС у Полтавській області було проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ФОП ОСОБА_1, оформленої актом від 14.05.2015 № 0049/16/03/22/НОМЕР_1.
Згідно висновків вказаного акту перевірки в діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення:
- пункту 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",
- ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів",
- вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".
На підставі акту перевірки від 14.05.2015 №0049/16/03/22/НОМЕР_1 ОСОБА_4 ОДПІ 29.05.2015 винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0002672204/9770, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 10000,00 грн /а.с. 51/;
- № 0002672204/9769, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 255,00 грн /а.с. 52/.
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.07.2015 № 6729/Р/99-99-10-01-01-15 податкові повідомлення-рішення № 0002672204/9770 та № 0002672204/9769 від 29.05.2015 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями № 0002672204/9770 та № 0002672204/9769 від 29.05.2015, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (надалі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення
Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.
Згідно пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Надаючи оцінку податковому-повідомленню рішенню № 0002672204/9769 від 29.05.2015 суд виходить з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Пунктом 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до пункту 6 статті 17 вказаного Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Актом перевірки встановлено проведення розрахункових операцій через РРО без застосування режиму попереднього програмування обліку кількості товарів, що підтверджується роздруківкою службового звіту з а07.05.2015 року /а.с. 62/.
Так, суду не надано належних доказів на спростування вказаного порушення, доказів на підтвердження проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - суду також не надано для належного дослідження в ході судового розгляду.
Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції Закону чинній на час проведення перевірки) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів і витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 20 вказаного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зокрема, згідно із відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 07.05.2015 року при перевірці ФОП ОСОБА_1 /а.с. 64/, що підписана позивачем особисто без зауважень, зафіксовано факт реалізації пива "Оболонь світле" об'ємом 0,5 л 30.04.2015 на загальну суму 84,00 грн.
Актом перевірки встановлено відсутність обліку товарів на місці реалізації (накладні на зазначений у відомості товар відсутні) на загальну суму по цінам реалізації 84,00 грн.
В ході судового розгляду позивачем не було надано належних доказів на підтвердження наявності вказаних вище накладних.
Таким чином, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 255,00 грн за дане правопорушення.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0002672204/9770, суд вказує про наступне.
Частиною 10 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР) передбачено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30.10.2008 № 957 зі змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 № 177 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розмір мінімальної оптово-відпускної і роздрібної ціни на вино у скляній тарі місткістю 0,7 л становить 20,00 грн.
Як вбачається з матеріалів перевірки та не заперечується ОСОБА_1, позивачем здійснювалась реалізація пляшки вина "Кадарка" 0,7 л. по ціні 17,50 грн., тобто за ціною нижчою ніж встановлено Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" /а.с. 33/.
Відповідно до статті 17 Закону України Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Стосовно посилань позивача, на помилкове нарахування позивачу штрафних санкцій згідно положень статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 10000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За приписами статті 19 Податкового кодексу України органи доходів і зборів виконують таку функцію як забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Пунктом 11 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Оскільки розглядувана норма набула чинності з 6 серпня 2011 року, передбачений нею припис може бути поширений лише на відносини, що виникли після набрання нею чинності.
Виходячи з викладеного, починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами Податкового кодексу України.
Фактично пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України було запроваджено зворотну дію норм Податкового кодексу України в частині визначення розміру штрафних санкцій за порушення, виявлені у 2011 році, у тому числі за вчинені до 1 січня 2011 року. Можливість установлення зворотної дії нормативно-правового акту шляхом прямого застереження в ньому про таке підтверджена Конституційним Судом України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Суд зауважує, що заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.
Як встановлено судом, на день прийняття рішення від 29.05.2015 № 0002672204/9770 абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" діяв в редакції Закону України від 12.08.2014 року № 1638-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм".
Підпунктом 9 ч. 2 Розділу І вказаного Закону вносилися зміни до статті 17 Закону №481/95-ВР щодо збільшення розміру фінансових санкцій. Так, в абзаці 13 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР цифри "5000" замінено цифрами "10000", а отже, розмір мінімальної санкції збільшено з п'яти до десяти тисяч гривень.
Враховуючи пункт 1 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 12.08.2014 року № 1638-VІІ, який опубліковано в газеті Голос України №167 від 03.09.2014 року, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а отже, з 04.09.2014 року.
Таким чином, на дату прийняття оскаржуваного позивачем рішення абзац 13 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлював, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.
З огляду на наявність порушень вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині здійснення реалізація пляшки вина "Кадарка" 0,7 л у скляній тарі по ціні нижчою ніж встановлено Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" суд вважає, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 10000,00 грн прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому у суду відсутні підстави для визнання оскаржуваного податкового-повідомлення рішення нечинним та його скасування.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.
Відповідач у справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2015 року.
Суддя Р.І. Молодецький