23 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4405/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
02 червня 2015 року відповідач заявив клопотання про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" до Полтавської митниці ДФС, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Заявляючи вказане клопотання відповідач посилався на норми частини 5 статті 99 КАС України, відповідно до яких для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідач зазначив, що позивач з оскаржуваним наказом ознайомився 06.08.2015, в той же час з даним позовом до суду звернувся лише 15.10.2015. При цьому, посилання позивача про досудове врегулювання спору відповідач вважає необґрунтованим з огляду на те, що на ОСОБА_1 не накладалось дисциплінарне стягнення. Позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, що є окремою підставою для звільнення.
Позивач заперечував проти задоволення клопотання відповідача.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши думку позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви, доходить таких висновків.
Відповідно загального правила, визначеного ч. 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України Адміністративний, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 3 статті 99 КАС України).
Позивач у позовній заяві просить суд скасувати накладене на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ України (наказ № 797 від 23.07.2015 УМВС України в Полтавській області "Про скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу та притягнення до дисциплінарної відповідальності").
Відповідно до статті 20 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду. Забороняється пересилати скарги на розгляд тих начальників, дії чи рішення яких оскаржуються.
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено (стаття 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
Відповідач наполягав на тому, що оскарженим позивачем наказом на останнього не накладалось дисциплінарного стягнення, а отже порядок досудового оскарження наказу, визначений ст. 20 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, до вказаного наказу не може бути застосовано. Відповідач зауважив, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, що є окремою підставою для звільнення.
В той же час, як вбачається з оскарженого наказу останній має назву "Про скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу та притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також п. 3.1 оскарженого наказу доручено зміст наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності довести до відома позивача під підпис.
До того ж, скаргу позивача, подану в порядку, визначеному ст. 20 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, було розглянуто УМВС України в Полтавській області (вих. № 117-Г-412 від 17.09.2015), за змістом якого можна зробити висновок, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення (абзац 2, 3 вказаного листа) /а. с. 136/.
Отже, з викладеного вбачається, що позивач правомірно вважав, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, а отже, правомірно скористався процедурою досудового оскарження рішення відповідача, визначеною ст. 20 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 99 КАС України).
З урахуванням зазначеного, а також вимог частини 4 ст. 99 КАС України, позивач мав місячний строк, який обчислювався з моменту, коли було розглянуто скаргу позивача в порядку досудового вирішення спору, тобто з 17.09.2015 по 17.10.2015. Позивач з даною позовною заявою звернувся до суду 15.10.2015, тобто у строк, визначений частиною 4 статті 99 КАС України.
Згідно вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без розгляду, а тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.
Повний текст ухвали складено 26.11.2015.
Суддя Р.І. Молодецький