Справа № 815/5699/15
24 листопада 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень №002106 від 27.07.2015 року та №002107 від 27.07.2015 року, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №002106 від 27.07.2015 року, винесене начальником Саратської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_2 на суму 6800,00 грн. за продаж слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років за порушення п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ; визнати незаконним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №002107 від 27.07.2015 року, винесене начальником Саратської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_2 на суму 17000,00 грн. за продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензії за порушення ч.12 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
28 липня 2015 року позивачем рекомендованим поштовим повідомленням про вручення отримані від Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області рішення про застосування фінансових санкцій №002106 від 27 липня 2015 року та рішення про застосування фінансових санкцій №002107 від 27 липня 2015 року.
Зі змісту отриманих рішень, як вказує позивач, вбачається, що на підставі перевірки Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області від 02.05.2015 року (протокол № 0038592 від 05.05.2015 року) у порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відносно ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції на загальну суму 23800 грн.
Згідно з протоколом серії ОД № 0038592 від 05.05.2015 року «Про адміністративне правопорушення» притягується до адміністративної відповідальності громадянка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.
На підставі цього протоколу, вказує позивач, ОСОБА_3 згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення №4 від 13.05.2015 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області була визнана винною у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 510 грн. 00 коп.
Як зазначено у позовній заяві, не погодившись з вищевказаною постановою, ОСОБА_4 31.07.2015 року звернулась до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовною заявою про визнання постанови адміністративної комісії у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності незаконною та закриттям адміністративної справи.
13 серпня 2015 року постановою Татарбунарського районного суду Одеської області, яка набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі, визнано незаконною та скасовано постанову №4 від 13.05.2015 року .
Вищевказаною постановою, стверджує позивач, був встановлений факт відсутності реалізації неповнолітній особі слабоалкогольних напоїв, а також те, що протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому, на думку позивача, оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій відносно ФОП ОСОБА_1 винесені незаконно та підлягають скасуванню.
З урахуванням вищевказаного, посилаючись на положення ч.3 ст.70, ч.2 ст.71, ч.1, ч.4 ст.72 КАС України, ст.56 ПК України, позивач вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
У судове засідання, призначене на 16.11.2015 року позивач не з'явилась, раніше до суду надавала клопотання про розгляд справи без її участі в якому, зокрема, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові (а.с.5).
Представник відповідача, у судовому засіданні 16.11.2015 року проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.29-30), в яких, зокрема, посилаючись на положення п.2 ч.1 ст.15-3, ч.12 с.15, абз.9, абз.5 ч.2 ст.17, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, кон'ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідач зазначає, що згідно з протоколом серії ОД №0038592 від 05.05.2015 року про адміністративне правопорушення, 02.05.2015 року біля 00.00 годин, в кафе-барі «У куми» розташованого по вул. Василя Тура 147, м. Татарбунари, громадянкою ОСОБА_3 29.10.1994 р.н було реалізовано неповнолітньому громадянину ОСОБА_5 22.03.1998 р.н, дві пляшки слабоалкогольного напою “Шейк” ємкістю 0,33мл за ціною 20 гр/1 пляшку та «Віскі» ємкістю 0,33мл. На підставі матеріалів перевірки Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області від 02.05.2015 року (протокол №0038592 від 05.05.2015 року) отриманих від управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області було встановлено порушення, а саме: пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями), здійснювався продаж слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років; частини 12 статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) здійснювався продаж слабоалкогольних напоїв без наявності ліцензії.
Таким чином, зазначає відповідач, оперативно уповноваженим СКМСД Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області лейтенантом міліції ОСОБА_6 прийнято пояснення від громадянки ОСОБА_3 в якому дане правопорушення остання визнала та закріпила підписом, та прийнято пояснення ОСОБА_5, який зазначив, що йому було реалізовано дані напої без перешкод.
У зв'язку з викладеним, відповідач у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
Суд з урахуванням думки представника відповідача та відповідно до ч.6 ст.128 КАС України вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24.07.1998 року (а.с. 10, 39).
05 травня 2015 року працівниками Татарбунарського РВ ГУМВС України у Одеській області на підставі повідомлення, про що складено рапорт від 03.05.2015 року (а.с.41), виявлено факт реалізації ОСОБА_3 (продавець у магазині «У куми» за адресою м.Татарбунари, вул. Василя Тура, 147, що належить ФОП ОСОБА_1П.) слабоалкогольного напою «Шейк» особі, яка не досягла 18 років та складено протокол ОД №0038592 про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. (а.с.8, 33).
02 травня 2015 року працівниками Татарбунарського РВ ГУМВС України у Одеській області відібрано пояснення у ОСОБА_3 та від ОСОБА_5 стосовно виявленого вищевказаного порушення (а.с.34-35).
Постановою №4 від 13.05.2015 року, яка винесена на підставі протоколу ОД №0038592, за порушення, яке виражене в тому, що 02.05.2015 року біля 00-00 год. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 реалізувала неповнолітньому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 дві бутилки слабоалкогольного напою «Шейк», об'ємом 0,33 л. по ціні 20 грн./1б., на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с.8).
27 липня 2015 року, на підставі матеріалів перевірки Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області від 02.05.2015 року (протокол №0038592 від 05.05.2015 року), отриманих від управління за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області 21.07.2015 року, Саратською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №002106 та №002107 (а.с.11-14, 31-32 ).
Рішенням про застосування фінансових санкцій №002106 встановлено, що у порушення п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в кафе-барі «У куми» здійснювався продаж слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років та застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.
В свою чергу, рішенням про застосування фінансових санкцій №002107 встановлено, що у порушення ч.12 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в кафе-барі «У куми» здійснювався продаж слабоалкогольних напоїв без наявності ліцензії та застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог ФОП ОСОБА_1, суд виходить з наступного..
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повновжень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно з п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Згідно ч. 1 та 2, ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: особами, які не досягли 18 років; особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 153 цього Закону - 6800 гривень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частиною 2 вищезазначеної норми встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.
Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення від 27.07.2015 року про застосування фінансових санкцій №002106 є матеріали перевірки Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області від 02.05.2015 року (протокол №0038592 від 05.05.2015 року), отримані від управління за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області 21.07.2015 року.
В свою чергу, постанова №4 від 13.05.2015 року, яка винесена на підставі вищевказаного протоколу, оскаржена до Татарбунарського районного суду Одеської області, та рішенням якого від 13.08.2015 року по справі №515/1416/15-а постановлено: «Визнати незаконною та скасувати постанову №4 від 13.05.2015 року адміністративної комісії при виконкомі Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області по справі про адміністративне правопорушення, провадження по справі за ч.2 ст.156 КУпАП відносно ОСОБА_7 - закрити» (а.с.7). При цьому, з описової частини постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.08.2015 року вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення №0038592 від 05.05.2015 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та містить інформацію, яка не підтверджена доказами.
Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів порушення позивачем п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (факту продажу в магазині-кафе «У куми» алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років).
Також судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №002107 також є протокол №00038592 від 05.05.2015 року, який, як зазначалось вище, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та містить інформацію, яка не підтверджена доказами
З урахуванням викладеного, оскільки, як встановлено судом, належні докази порушення позивачем п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - відсутні, то, відповідно, факт продажу алкогольних напоїв без наявної ліцензії (порушення ч.12 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів") також відсутній. Крім того, в даному протоколі взагалі немає інформації щодо відсутності у позивача ліцензії.
Оскільки, судовим рішенням у справі №515/1416/15-а від 13.08.2015 року вже встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення №0038592 від 05.05.2015 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та містить інформацію, яка не підтверджена доказами, а також встановлений факт порушення співробітниками Татарбунарчького РВ ГУМВС в Одеській області процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення ОД №0038592 від 05.05.2015 року, який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень Саратської ОБПІ ГУ ДФС в Одеській області від 27.07.2015 року про застосування фінансових санкцій №002106 та №002107, враховуючи положення ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
З огляду на вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а рішення від 27.07.2015 року №002106 та №002107 - скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України:“Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.”.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати незаконними та скасувати рішення Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про застосування фінансових санкцій від 27.07.2015 року №002106 та №002107.
3. Стягнути з Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати у сумі 1218 (тисяча двісті вісімнадцять),00 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступно/го дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя О.Я. Бойко