ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" квітня 2011 р. Справа № 2a-940/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
за участю секретаря Вилки О.С.
представників:
від позивача: не з"явився.
від відповідача: не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення штрафних санкцій в сумі 661,00 грн.,-
Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (далі -позивач) 21.03.2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення штрафних санкцій в сумі 661,00гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при здійсненні торгівлі відповідачем порушені вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(зі змінами та доповненнями), а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті РРО. У зв'язку з цим, до відповідача рішенням за № НОМЕР_1 від 07.06.2010 року застосовані штрафні (фінансові) санкції, які ним не сплачені.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, судова повістка направлена відповідачу за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте повернута на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
У відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Судом встановлено, що 25.05.2010 р., працівниками ДПА в Івано-Франківській області на підставі направлення № 5993 від 25.05.2010 року проведено перевірку господарської одиниці кафе, що належить ОСОБА_1, яке розташоване в місті Івано-Франківську за адресою: вул.Заклинських, 8 , щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
При здійсненні перевірки встановлені порушення вимог пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон), а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахункового документа встановленого зразка, не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті РРО.
За результатами перевірки складено акт за № 9802/09/15/23/НОМЕР_2 від 25.05.2010року, на підставі якого ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято рішення за № НОМЕР_1 від 07.06.2010 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1561,00 гривень, яке відповідачем було отримано 07.06.2010 року (а.с. 8).
Однак на момент розгляду справи відповідачем частково погашено заборгованість та відповідно до довідки про борг за платежами, борг по штрафних санкціях за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг становить 661,00 гривень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 13 статті 3 зазначеного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктами 1, 3, 5, статті 17 Закону у вигляді фінансової санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Також згідно отриманого денного звіту реєстратора розрахункових операцій через РРО проведено розрахункових операцій на загальну суму 15,00 гривень, а у відповідності до проведеного опису, на місці проведення розрахунків описано готівку на загальну суму 327,20 гривень. Таким чином перевіркою встановлено невідповідність суми готівкових коштів в розмірі 312,20 гривень.
Згідно ст.22 Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Тому, за вказані порушення до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1561,00 гривень (312,20 грн. х 5).
Відповідно до статті 20 Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки відповідачем не були виконані вимоги пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону, позивач правомірно застосував до нього штрафну (фінансову) санкцію .
Приписами статті 25 Закону встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, вул.Вовчинецька, 196/91, м.Івано-Франківськ, ід.код НОМЕР_2 в дохід державного бюджету України - штрафні (фінансові) санкції в розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) гривня 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 22.04.2011 року.