ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" квітня 2011 р. Справа № 2a-896/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Руда В.О.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: Дочірнього підприємства "Фармація" товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Фарм"
про визнання правомірним нарахування та зобов'язання сплатити податкові зобов'язання в сумі 67082,00 грн.,-
Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулась до суду із адміністративним позовом до ДП «Фармація» ТзОВ «Іва-Фарм» та просить визнати правомірним нарахування ДПІ в м. Івано-Франківську та зобов'язати ДП «Фармація» ТзОВ «Іва-Фарм» сплатити податкові зобов'язання із застосуванням рівня «звичайних цін» згідно податкових повідомлень-рішень від 28.01.2011року за №0000272302/0 із податку на прибуток в сумі 37268,00грн. та №0000292302/0 із податку на додану вартість в сумі 29814,00грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної планової перевірки складено акт від 14.01.2011року за №10/23-2/019-7688, яким встановлено порушення відповідачем ст.ст. 1, 4, 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані порушення виникли внаслідок укладення відповідачем договорів оренди приміщень з іншими суб'єктами господарювання за ціною оренди, що є нижчими за звичайні, більше ніж на 20 відсотків, виходячи із розрахунку за 1 кв. м. За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272302/0 із податку на прибуток в сумі 37268,00грн. та №0000292302/0 із податку на додану вартість в сумі 29814,00грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів їх безпідставності, оскільки застосування звичайних цін відбулося з порушеннями, приміщення, що було взяте за зразок для порівняння не є ідентичним приміщенню, яке у відповідності до договору оренди надано третім особам. Просив в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши позовну заяву, матеріали справи та оцінивши досліджені докази, судом встановлено наступне.
За результатами проведеної виїзної планової перевірки Дочірнього підприємства «Фармація» товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Фарм» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.10.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську складено акт від 14.01.2011 року.
У відповідності до висновків акту перевіркою серед інших порушень було встановлено:
- порушення відповідачем п. 1.20 ст. 1, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 29814,00грн.;
- порушення відповідачем п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок заниження звичайних цін на оренду приміщення занижено базу оподаткування податком на додану вартість в сумі 26079,00грн.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272302/0 від 28 січня 2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 29814,00 грн. за основним платежем та 7454,00грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення №0000292302/0 від 28 січня 2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 23851,00 грн. за основним платежем та 5963,00грн. за штрафними санкціями.
Як встановлено судом при розгляді справи по суті, у відповідності до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі №2а-454/11/0970 за позовом Дочірнього підприємства «Фармація» товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Фарм» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень №0000272302/0 та №0000292302/0 від 28.01.2011року.
У відповідності до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняте контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п. 56.18 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, податкові зобов'язання визначені податковим органом за платежами - податок на прибуток приватних підприємств на суму 29814,00 грн. за основним платежем та 7454,00грн. за штрафними санкціями згідно податкового повідомлення-рішення №0000272302/0 від 28 січня 2011 року та податку на додану вартість на суму 23851,00 грн. за основним платежем та 5963,00грн. за штрафними санкціями згідно податкового повідомлення-рішення №0000292302/0 від 28 січня 2011 року є неузгодженими до набрання законної сили рішенням у справі щодо їх оскарження.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
В зв'язку з тим, що суми податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0000272302/0 та №0000292302/0 від 28.01.2011року є неузгодженими у відповідача не виник обов'язок щодо їх сплати в силу вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Таким чином, у суду відсутні підстави для зобов'язання ДП «Фармація» ТзОВ «Іва-Фарм» сплатити податкові зобов'язання із застосуванням рівня «звичайних цін» згідно податкових повідомлень-рішень від 28.01.2011року за №0000272302/0 із податку на прибуток в сумі 37268,00грн. та №0000292302/0 із податку на додану вартість в сумі 29814,00грн.
Щодо позовної вимоги позивача визнати правомірним нарахування ДПІ в м. Івано-Франківську слід вказати наступне.
Вказана позовна вимога задоволенню не підлягає, виходячи із наступного. Встановлення правомірності нарахувань здійснених податковим органом є можливим при розгляді адміністративних справ щодо оскарження рішень податкового органу, яким таке нарахування здійснене чи при стягненні таких нарахувань.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України не надано повноважень суду вирішувати вказане питання як окрему позовну вимогу.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 19.04.2011 року.