ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" квітня 2011 р. Справа № 2a-910/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Черепія П.М.
при секретарі Данилюк І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління МНС в Івано-Франківській області
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, позивач
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №01-8935 від 23.12.2010 року
про поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Івано-Франківській області, третьої особи - начальника головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Івано-Франківській області про поновлення його на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2007 року -без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2008 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року відкрито по справі провадження і призначено її до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив, що з 07.04.1997 року проходив службу в Снятинському районному відділі головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Івано-Франківській області.
Наказом начальника головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Івано-Франківській області №30 о/с від 20.02.2007 року його звільнено із служби в запас за п. 63 п.п. «д»(через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підставі атестаційного листа та протоколу засідання атестаційної комісії головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Івано-Франківській області від 14.02.2007 року.
Вважає наказ №30 о/с від 20.02.2007 року в частині його звільнення незаконним, оскільки таке звільнення викликане упередженим ставленням керівництва Снятинського районного відділу головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Івано-Франківській області до нього. До виникнення конфлікту з керівництвом райвідділу зауважень щодо проходження ним служби не було, неодноразово заохочувався та просувався по службі.
Окрім того, проведення атестації, яка слугувала підставою його звільнення, є незаконним, оскільки суперечить Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України.
Так, атестації 27 грудня 2006 року і 22 січня 2007 року проведені за його відсутності, у вільний від роботи час, без попереднього повідомлення, а також атестації не передувало будь-якої підготовчої роботи, як цього вимагає Інструкція.
Незаконним звільнення з роботи йому завдало моральну шкоду, яку оцінює в 5000 грн.
Просить суд визнати незаконним наказ головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Івано-Франківській області №30 о/с від 20.02.2007 року в частині звільнення з посади, старшого пожежного СДПЧ-20, м. Снятин, поновити його на службі, стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Представник відповідача проти позову заперечила і пояснила , що позовні вимоги позивача є безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Наведені позивачем факти упередженого ставлення до нього, переслідування та службових зловживань зі сторони керівництва є надуманими та не відповідають дійсності, оскільки позивач за час служби проявляв низьку виконавчу дисципліну, що стверджується накладеними на нього дисциплінарними стягненнями.
Вважає, що атестація позивача, проведена з дотриманням вимог Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України.
Представник відповідача далі пояснила, що підставою звільнення позивача послужив атестаційний лист за період з 30 січня 2002 року по 22 січня 2007 року та рішення атестаційної комісії, протокол № 3 від 14 лютого 2007 року.
Атестаційний лист за період з 30 січня 2002 року по 27 грудня 2006 року просить до уваги не брати і не може пояснити чому такий лист складався, оскільки на той час в системі МНС не працювала.
Вважає, що позивач ОСОБА_1 звільнений зі служби законно, просить в позові відмовити.
Суд, вислухавши позивача та представника відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної і особової справи ОСОБА_1 приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого пожежного СДПЧ-20 у званні сержанта внутрішньої служби.
Як пояснив позивач і це підтверджується записами трудової книжки, що він 7 квітня 1997 року прийнятий на службу в органи МВС, а 14 лютого 2003 року відряджений для подальшого проходження служби в Міністерстві України з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. (а.с.3)
За сумлінне виконання службових обов'язків позивача в лютому 2001 року підвищено по посаді до старшого пожежного, а в серпні 2004 року йому присвоєно звання сержанта. У квітні 2006 року ОСОБА_1 підвищив кваліфікацію за професією про що отримав свідоцтво ПР №0024. (а.с. 4)
Також за період проходження служби позивачу у серпні 2006 року оголошено догану, а в грудні 2006 року оголошено про неповну службову відповідність. (а.с. 28, 32)
Наказом начальника ГУ МНС в Івано-Франківській області №30 о/с від 20 лютого 2007 року позивача звільнено зі служби за підпунктом «д»пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, через службову невідповідність за результатами атестування. (а.с. 8)
Даний наказ видано на підставі атестаційного листа та рішення атестаційної комісії ГУ МНС (протокол №3 від 14 лютого 2007 року).
Пунктом 47 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ встановлено, що з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби. Атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації).
Згідно з пунктом 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.
На виконання зазначених пунктів Положення, наказом Міністерства внутрішніх справ України №181 від 22 березня 2005 року затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції, головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, які вони обіймають, стимулювання їх творчої активності та відповідальності за стан боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, визначення перспектив їх службової кар'єри, запобігання вчиненню працівниками органів внутрішніх справ України протиправних дій, а також виявлення таких працівників, які не спроможні виконувати покладені на них завдання.
Пунктом 1.3 Інструкції зобов'язано начальників всіх рівнів забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принциповості, гласності та об'єктивності.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції атестування осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад - через 4 роки, при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках (зокрема при скороченні штатів чи реорганізації органів внутрішніх справ України) незалежно від цього строку.
Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що атестаційні листи на підлеглих складають безпосередні начальники.
Начальники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники роботи працівника; провести бесіду з працівником, який атестується, з питань проходження ним служби, підвищення рівня професійних та спеціальних знань, дати необхідні поради та рекомендації стосовно поліпшення особистої підготовки і стану справ на дорученій ділянці роботи; на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей працівника, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною у додатку 1 до цієї Інструкції; ознайомити працівника, який атестується, зі змістом атестаційного листа.
Відповідно пункту 4.1 Інструкції працівники, які відповідають за роботу з персоналом, щорічно до 15 січня складають плани атестування та затверджують їх у відповідних начальників. Плани про проведення атестування доводяться до особового складу. З працівниками, які підлягають атестуванню, проводяться індивідуальні бесіди. (пункт 4.2 Інструкції)
За пунктом 4.7 Інструкції працівник, який атестується, заздалегідь попереджається про час та місце засідання атестаційної комісії.
Як зазначено в пункті 4.11 такими, що не відповідають займаним посадам, визнаються працівники, які мають хоча б один з таких недоліків: низькі показники оперативно-службової діяльності; не забезпечують належним чином доручену ділянку роботи; не приділяють уваги підвищенню знань та професійної майстерності, бойової і фізичної підготовки; склали заліки зі службової та бойової підготовки на оцінку "незадовільно"; порушують порядок і правила, установлені чинним законодавством України, присягою, статутами, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України і наказами начальників органів внутрішніх справ, що видаються в межах їх повноважень.
Судом встановлено, що атестація позивача ОСОБА_1 проводилася з грубим порушенням порядку проведення атестації визначеного Інструкцією.
Так, всупереч пункту 4.1. Інструкції відповідальним працівником Снятинського РВ ГУ МНС в Івано-Франківській області, де проходив службу позивач, не було складено план атестування. З позивачем перед атестацією не проведено індивідуальну бесіду. Його не було заздалегідь попереджено про час та місце засідання атестаційної комісії, тому ОСОБА_1 не був присутнім на засіданні атестаційної комісії.
З даними порушеннями, які мали місце при проведенні атестації позивача, погодився в судовому засіданні представник відповідача та свідок ОСОБА_3, який на той час обіймав посаду начальника Снятинського РВ ГУМНС в Івано-Франківській області.
Грубим порушенням при проведенні атестації є і той факт, що атестаційний лист склав не безпосередній начальник, як того вимагає пункт 3.1 Інструкції, а помічник начальника по роботі з персоналом ОСОБА_4, він же голова атестаційної комісії, що є неприпустимим. (а.с. 35, 36)
З обліково -характеризуючих матеріалів, які містяться в особовій справі ОСОБА_1, ксерокопії яких долучені до матеріалів справи, останій виключно позитивно характеризувався. За результатами попередніх атестацій підвищувався по посаді та званні. (а.с. 178-198)
Проведена персональна атестація позивачу 27 грудня 2006 року і 23 січня 2007 року, про що ствердив свідок ОСОБА_5, на той час начальник Снятинського РВ, на думку суду це прояв того, що керівництво, в такий спосіб намагалося позбутися, ОСОБА_1
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивача ОСОБА_1 звільнено зі служби з грубим порушенням норм діючого законодавства, тому він підлягає поновленню на попередній службі.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду не заслуговує на увагу, оскільки позивач ствердив, що звернувся до Снятинського районного суду 21 березня 2007 року і судом питання строку вирішено, і суд цьому вірить оскільки це підтверджується пунктом 4прохальної частини позовної заяви. (а.с. 2)
З цим і погодились суди апеляційної та касаційної інстанції.
Щодо стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, то виходячи з вищенаведеного, ця вимога також підлягає до задоволення.
Період вимушеного прогулу становить з 22.02.2007 року по 15.04.2011 року, тобто 1513 календарних дні.
Згідно довідки № 109/05 від 12 квітня 2011 року річний заробіток позивача становить 10745,38 грн. (а.с. 162)
Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить: середньоденний заробіток (10745,38грн./365 днів = 29,44 грн.) помножити на кількість днів вимушеного прогулу (1513 календарні дні), що становить добуток (29,44 грн. х 1513 кал.дн. = 44542,72 грн.)
Окрім того, позивач за час вимушеного прогулу отримував допомогу по безробіттю, яка згідно довідок в сумі складає 2735,44 грн. (719, 57 грн. + 2015, 87 грн. = 2735,44 грн.). (а.с. 164-165)
Виходячи з вищевикладеного, позивачу належить відшкодувати різницю між 44542,72 грн. та 2735,44 грн., що становить 41807,28 грн.
Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн., то позивачем не надано жодних доказів завдання такої шкоди, а тому вищезазначена вимога є такою, що не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Івано-Франківській області № 30 о/с від 20.02.2007 року в частині звільнення сержанта внутрішньої служби старшого пожежного СДПЧ-20 м. Снятин ОСОБА_1.
Поновити сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 на посаді старшого пожежного СДПЧ-20 м. Снятин.
Стягнути з Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 41807 грн. 28 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого пожежного СДПЧ-20 м. Снятин та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць в розмірі 883, 2 грн. звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_6
Постанова складена в повному обсязі 19.04.2011 року.