23 листопада 2015 року м. Житомир
справа № 806/5062/15
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Семенюк М.М.,
з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,
позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, Відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 69-К від 02.10.2015 року, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області від 02.10.2015 року № 69-К "Про звільнення ОСОБА_1А.";
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області;
- зобов'язати Овруцьку районну державну адміністрацію Житомирської області та Відділ економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 жовтня 2015 року по день фактичного поновлення на роботі.
В обґрунтування позову зазначає, що висновок податкового органу про недостовірність відомостей щодо наявності майна, вказаного в декларації про майно, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел, не є підставою для звільнення на підставі Закону України "Про очищення влади".
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, вказавши, що позивача було звільнено з посади у відповідності до Закону України "Про очищення влади" та п. 7-2 ч.1 ст. 36 КЗпП України.
Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно висновку Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області від 25.06.2015 року № 124/10/17-01 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (а.с.8-9):
- ОСОБА_3 в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", - не зазначено земельну ділянку за адресою Листвинська сільська рада Овруцького району площею 1,0806 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 464605718242);
- вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
Відповідно до висновку від 25.06.2015 року № 124/10/17-01, розпорядженням голови Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області від 02.10.2015 року № 69-К "Про звільнення ОСОБА_1А."(а.с.5), звільнено 02 жовтня 2015 року ОСОБА_1 з посади начальника відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (пункт 7-2 частини першої статті 36 Кодексу Законів про Працю України).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про очищення влади", очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
На виконання пункту 10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування
Частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Так, вказана заборона, у відповідності до частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади", зокрема застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Частиною 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що перевірці підлягають:
1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України №1682-VII, зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі іменується - Порядок №1100).
Згідно пункту 3 Порядку №1100, загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Частиною 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
Вживання у тексті частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади" єднального та розділового сполучника "та/або" дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.
За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 110 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 110 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.
Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади". Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.
Враховуючи викладене, сама по собі інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.
Наявність у висновку про результати перевірки інформації про підтвердження законності джерел набуття майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування відповідної заборони.
Як пояснив позивач і це підтверджується матеріалами справи, земельна ділянка за адресою Листвинська сільська рада Овруцького району площею 1,0806 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 464605718242) була отримана ним в 2009 році у спадок (а.с.10).
Таким чином, враховуючи, що ні під час перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", ні в судовому засіданні не встановлено, що вартість вказаної земельної ділянки не відповідає доходам, отриманим із законних джерел, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного розпорядження про звільнення ОСОБА_1А, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування цього розпорядження, поновлення позивача на посаді підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
З довідки відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (а.с.33) вбачається, що середньоденний заробіток позивача становив 98,85 грн. Тривалість вимушеного прогулу позивача до дня постановлення рішення у справі становить 35 робочих днів. Відтак, розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу становить 3459,75 грн. Обов'язок виплатити вказану суму суд покладає на Відділ економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області.
Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у відносинах публічної служби виконується негайно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області від 02.10.2015 року № 69-К "Про звільнення ОСОБА_1А.".
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області з 02 жовтня 2015 року.
Зобов'язати відділ економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 жовтня 2015 року по день ухвалення судового рішення в сумі 3459,75 грн.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 27 листопада 2015 р.