Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
26 листопада 2015 р. Справа № 805/4768/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу Державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2,
про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу Державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 6 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, стягнути моральну шкоду у сумі 1 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
13 жовтня 2014 року позивач отримав постанову держвиконавця ОСОБА_3 від 6 жовтня 2014 року про накладення арешту на всі види належного йому майна та заборону його відчуження. Як вказано у позові, зазначена постанова прийнята щодо позивача як «недобросовісного батька-аліментщика». При цьому позивач зазначив, що встановлений порядок сплати аліментів ним виконується, заборгованість по сплаті аліментів відсутня. Зауважив, що рішення Красноармійського міськрайонного суду по справі № 235/5734/15-ц про встановлення його відповідальності за неіснуючу прострочку сплати аліментів ним не отримано, строк на оскарження ним не пропущений, а тому воно не є таким, що набуло законної сили. Відповідно, не є законним і відкриття виконавчого провадження № 36657388 з виконання цього судового рішення, і накладення арешту на майно позивача (боржника у вказаному виконавчому провадженні). Як вказує позивач, від свободи розпорядження належним йому майном в повній мірі залежить і можливість отримання доходів, частина з яких може бути використана для сплати аліментів, тобто, спірна постанова на думку позивача порушує і інтереси його дитини і їхньої сім'ї (а.с. 4).
Ухвалою суду про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 29 жовтня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 (а.с. 38).
6 листопада 2015 року позивачем до суду надано доповнення до адміністративного позову, в якому позивач крім іншого просить суд зобов'язати відповідача відкликати П/06/10/15 зі всіх органів, які відповідно до спірної постанови зобов'язані здійснювати реальне обмеження конституційного права позивача щодо вільного володіння та розпорядження належним йому майном (а.с. 77).
Ухвалою суду від 26 листопада 2015 року повернуто позивачеві заяву про збільшення позовних вимог, яка містить позовну вимогу про зобов'язання відповідача відкликати П/06/10/15 зі всіх органів, яких у відповідності з зазначеною постановою зобов'язано здійснювати реальне обмеження конституційного права позивача на вільне володіння та розпорядження належним йому майном, що надійшла до суду, що надійшла до суду 6 листопада 2015 року (а.с. 150).
Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. У заяві, що надійшла до суду 26 листопада 2015 року, просив провести судове засідання за його відсутності (а.с. 146).
У позовній заяві та заяві, що надійшла до суду 26 листопада 2015 року, позивачем, крім іншого, заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с. 4, 146).
Ухвалами суду від 12 листопада 2015 року та 26 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (а.с. 104, 151).
Представник відповідача до суду не з'явився, 4 листопада 2015 року на електронну адресу суду надішли копії заперечень відповідача проти позову, копії документів з виконавчого провадження № 36657388 та копія клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відділу у зв'язку із неможливістю представника з'явитись до суду, яке викликане службовою необхідністю (а.с. 55-74).
12 листопада 2015 року належним чином засвідчені копії зазначених вище документів надійшли до суду (поштою) (а.с. 80-99).
У запереченнях відповідача зазначено наступне.
19 лютого 2013 року до ВДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції на примусове виконання від ОСОБА_2 надійшов виконавчий лист № 2/235/377/13 від 13 лютого 2013 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини у розмірі ? частини всіх видів його доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 січня 2013 року до досягнення дитиною повноліття. 22 лютого 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження. Боржник (ОСОБА_1В.) неодноразово викликався до відділу та був попереджений про притягнення до відповідальності відповідно до ст. 164 Кримінального кодексу України за умисне ухилення від сплати аліментів. Під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем була отримана інформація з МРЕВ м. Красноармійська про те, що за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб ЗАЗ TF 699P LANOS AH7035OC. Керуючись ст.ст. 55, 57 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи наявну станом на 6 жовтня 2015 року заборгованість позивача по аліментам в розмірі 24 295,15 грн, державним виконавцем була прийнята постанова про арешт майна боржника, яка направлена на адресу ЦНППВАЗ м. Красноармійськ, Реєстраційну службу та сторонам виконавчого провадження. У запереченнях зазначено, що при виконанні виконавчого провадження № 36657388 порушень чинного законодавства не відбувалось, спірна постанова є законною та обґрунтованою, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Третя особа до суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 128 КАС України не має, представники осіб, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
22 лютого 2013 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Красноармійського МРУЮ ОСОБА_4 на підставі поданої заяви ОСОБА_2 від 19 лютого 2013 року відкрито виконавче провадження № 36657388 з виконання виконавчого листа № 2/235/377 від 13 лютого 2013 року, виданого Красноармійським міськрайонним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с. 95). У постанові зазначено, що документ вступив у законну силу 13 лютого 2013 року.
Постановою відповідача від 6 жовтня 2015 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника (позивача по справі) та оголошено заборону на його відчуження (а.с. 96).
19 жовтня 2015 року відповідний запис внесено до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна (а.с. 78).
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/29331028) Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 13 лютого 2013 року (Провадження № 2/235/377/13, Справа № 235/398/13-ц), на виконання якого видано виконавчий лист № 2/235/377 від 13 лютого 2013 року та відкрито виконавче провадження № 36657388 (в рамках якого прийнято спірну постанову відповідача), прийнято в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Із наведеного вбачається, що позовні вимоги позивача мотивовані діями відповідача щодо стягнення аліментів, які було вчинено в межах виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду від 13 лютого 2013 року, прийнятого за наслідками розгляду цивільної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною четвертою ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Позивач є стороною виконавчого провадження (боржником).
Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року, від 14 вересня 2012 року № 10 та від 30 вересня 2013 року № 14 зазначено, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
До юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Вказаний висновок також відповідає п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року.
На підставі наведеного суд дійшов до висновку, що розгляд та вирішення позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 6 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнято в рамках виконавчого провадження № 36657388, не належить до юрисдикції адміністративних судів, та, відповідно, вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до чинного законодавства вказані позовні вимоги позивача підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у сумі 1 000,00 грн є похідними від позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 6 жовтня 2015 року, зазначені позовні вимоги також не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного вище, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що розгляд заявлених позивачем позовних вимог належить до юрисдикції Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно квитанції від 23 жовтня 2015т року № 200 позивачем сплачено 487,20 грн судового збору (а.с. 3).
Суд роз'яснює позивачеві, що частиною другою ст. 87 КАС України встановлено, зокрема, що порядок повернення судового збору встановлюються законом. За приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.
Таким чином, після набрання цією ухвалою чинності позивач має право звернутись до Донецького окружного адміністративного суду із клопотанням про повернення сплаченого ним при подачі даного позову судового збору.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що заявлені ним позовні вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення з тією самою позовною заявою до адміністративного суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького окружного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадження або згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Копію ухвали про закриття провадження у справі направити особам, які беруть участь у справі.
Суддя Волгіна Н.П.