04 листопада 2015 року м. Київ К/9991/1999/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2011
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011
у справі № 0670/631/11 Житомирського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал» (далі - ТОВ «Астрал»)
до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ)
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, позов ТОВ «Астрал» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ОДПІ від 29.12.2010 № 0003331501/0, яким ТОВ «Астрал» визначено податкове зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток у сумі 58822,00 грн. та застосовані фінансові санкції в розмірі 2941,00 грн.
У касаційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що ОДПІ проведена камеральна перевірка платника податку на прибуток, за підсумками якої складено акт від 21.12.2010 № 989. Згідно із висновками вказаного акту ТОВ «Астрал» занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року на 58822,00 грн. внаслідок того, що при визначенні податкового зобов'язання не врахував результати попередньої перевірки, викладені у акті від 19.08.2010 № 261/23-01/31231687 про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Астрал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, за підсумками якої було встановлено завищення підприємством від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік на 1 930 368,00 грн.
На підставі цього акта та згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.
У судовому процесі встановлено, що згідно задекларованих даних ТОВ "Астрал" станом на 01.01.2010 сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток становила 1930368,00 грн. Під час складання податкової звітності за 3 квартали 2010 року позивачем були враховані вимоги пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону № 2275-VI, який набув чинності 16.06.2010 (офіційне опублікування в газеті «Голос України», 2010, № 109, від 16.06.2010)) (втратив чинність з 01.04.2011, за винятком деяких статей), згідно якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010. ТОВ «Астрал» у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 386 074,00 грн., що становить 20 відсотків від 1 930 368,00 грн. Зазначені обставини сторони не заперечують.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 29.12.2010 № 0003331501/0 була камеральна перевірка, за результатами якої не було встановлено арифметичні або методологічні помилки при складенні позивачем податкових декларацій, а відтак у контролюючого органу не було правових підстав для донарахування ТОВ «Астрал» суми податкового зобов'язання. Крім того, суд зазначив, що податкові повідомлення - рішення, що були прийняті на підставі акту перевірки від 19.08.2010 № 261/23-01/31231687, були оскаржені підприємством в судовому порядку (адміністративна справа № 0670/1141/11), а тому на день подачі декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року сума податкового зобов'язання, визначена за наслідками вказаної перевірки, не була узгоджена, у зв'язку з чим у ТОВ "Астрал" не було обов'язку вести податковий облік з врахуванням цієї суми.
Відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III (втратив чинність з 01.01.2011) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення відносин, прав і обов'язків сторін в яких стосується спір) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
У випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків (підпункт «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III).
Таким чином, Законом № 2181-ІІІ відокремлено підстави для визначення податкових зобов'язань за наслідками: камеральних перевірок, що проводяться виключно із застосуванням даних податкових декларацій та пов'язані лише з арифметичними або методологічними помилками у них; документальних перевірок, під час яких можуть застосовуватися інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та з зборів незалежно від способу їх подачі.
Оскільки податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято на підставі результатів камеральної перевірки, якою арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації не виявлено, то суди дійшли правильного висновку про протиправність такого податкового повідомлення - рішення.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.А. Веденяпін
підписМ.П. Зайцев