04 листопада 2015 року м. Київ К/800/19228/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Елекомс»
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2012
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013
у справі № 2а/0270/4182/12 Вінницького окружного адміністративного суду
за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
до Закритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма (ЗАТ НВФ) «Елекомс»
про стягнення податкового боргу,
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013, позов задоволено: надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ЗАТ «НВФ «Елекомс» в сумі 191774,25 грн., що перебуває в податковій заставі.
У касаційній скарзі ЗАТ НВФ «Елекомс» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що за позивачем рахується податковий борг у сумі 191774,25 грн., з яких: 137649,51 грн. - основний платіж, 53216,00 грн. - штрафні санкції, 908,74 грн. - пеня. Несплата податкового боргу в цій сумі стала підставою для звернення ДПІ до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 у справі № 2а/0270/1106/12 залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 в частині стягнення з ЗАТ НВФ «Елекомс» податкового боргу за рахунок вилучення готівкових коштів в сумі 173845,81 грн.
Разом із тим, податковий борг не був погашений у повному обсязі, не зважаючи на вилучення контролюючим органом готівки, про що свідчать додані до матеріалів справи акти вилучення готівки (а.с. 83-95). Більше того, сума податкового боргу відповідача збільшилась і станом на 03.09.2012 (дата звернення ОДПІ з позовом до суду) склала 191774,25 грн., що підтверджується приєднаним до справи витягом із облікових карток особового рахунку ЗАТ НВФ «Елекомс» (а.с. 9-17). Відповідач не заперечує наявність у нього податкового боргу, а заперечення проти позову обґрунтовує посиланням на те, що сума податкового боргу стягнута згідно із судовими рішеннями, ухваленими у справі № 2а/0270/1106/12.
Як свідчать додані до матеріалів справи акти опису майна від 13.10.2011 № 350 р, від 15.12.2011 №431, від 06.06.2012 № 63. (а.с. 6-8), майно відповідача було передано у податкову заставу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 ПК встановлено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 ст. 88 ПК).
Відповідно до підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 ст. 89 ПК право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (пункт 89.3 ст. 89 ПК).
Відповідно до пункту 95.1 ст.95 ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 цієї статті).
Абзацом другим пункту 95.3 встановлено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Суди попередніх інстанцій, встановивши у судовому процесі обставини, які свідчать про наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 191774,25 грн., врахувавши недостатність грошових коштів у відповідача на погашення податкового боргу, на підставі вище наведених правових норм зробили юридично правильний висновок про обґрунтованість позову ОДПІ. Суд правильно вказав, що та обставина, що податковий борг стягнуто згідно з рішенням суду за рахунок грошових коштів, не є підставою для відмови податковому органу в позові про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, якщо грошових коштів недостатньо для погашення податкового боргу.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Елекомс» залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.А. Веденяпін
підписМ.П. Зайцев