Справа № 382/1636/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1343/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 19 27.11.2015
Іменем України
26 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі : ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження № 12015110320000338 за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Яготинського районного суду Київської області від 15 вересня 2015 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого: вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 січня 2005 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, -
засуджено за ч. 2 ст. 186 та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання згідно вироку Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2014 року у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) місяців та остаточно призначено до відбування 6 (шість) років позбавлення волі; постановлено стягнути на користь ОСОБА_11 2585 грн. майнової шкоди та 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто в дохід держави судовий збір та вирішено питання про речові докази,-
Згідно вироку, ОСОБА_7 , будучи засудженим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 3 роки, маючи не погашену судимість за вчинення вказаного злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив умисний злочин.
05 липня 2015 року близько 01 години 50 хвилин ОСОБА_7 , маючи корисливий умисел на заволодіння майном ОСОБА_11 , наздогнав її позаду, коли вона йшла по тротуару навпроти магазину «Умка» по вул. Незалежності в м. Яготині Київської області в напрямку центра міста. В той час ОСОБА_11 , розмовляла по мобільному телефону, який вона тримала біля вуха у правій руці. Застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, ОСОБА_7 наніс удвар ОСОБА_11 рукою по обличчю та відкрито викрав у неї мобільний телефон марки «Самсунг GT-S523OLKASER», вартістю 1050 грн., в якому знаходилася картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн. Відразу після цього ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_11 , штовхув її рукою в грудну клітину, від чого вона впала, та відкрито викрав з її руки жіночу сумку, вартість 200 грн., у якій знаходився гаманець, вартістю 320 грн., та гроші в сумі 1200 грн.
В результаті вказаних протиправних дій потерпілій ОСОБА_11 ,згідно висновку судово-медичної експертизи №86 від 17 липня 2015 року, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді травматичного періодонтиту 1 зуба, садна правого ліктьового суглобу та лівої стопи, синця правого плечового суглобу, синця правого стегна, які характерні для дії тупого твердого предмету (ів) або при ударі об такий (і) за давністю можуть відповідати терміну 05 липня 2015 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В результаті вчиненого кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_11 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2785 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати вирок, винесений Яготинським районним судом Київської області 15 вересня 2015 року та пом'якшити йому строк покарання на менший від меншого, оскільки він сильно розкаюється у скоєному. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що на досудовому та судовому слідстві були порушені його права, зокрема, було порушено норми Конституції України та КПК України. Так, не було проведено очної ставки між ним та потерпілою, взято до уваги показання опосередкованих свідків, яким не відомі обставини справи. Також вказує, що відтворення на місці події відбувалося без його участі та участі його адвоката та зазначає, що в органів слідства, суду та прокуратури було упереджене ставлення до нього, оскільки він уже раніше судимий.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить вирок Яготинського районного суду щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення. Свою позицію обґрунтовує тим, що захисник обвинуваченого брав участь у всіх слідчих діях, проведених з ним, окрім того, жодних скарг ОСОБА_7 з приводу будь-якого тиску на нього під час досудового слідства, не надходило. Показання потерпілої узгоджуються із показаннями свідків та матеріалами провадження. Також апелянт просить врахувати особу обвинуваченого та його характеризуючі дані.
Заслухавши доповідача,обвинуваченого, який в дебатах та останньому слові змінив свої апеляційні вимоги та просив вирок суду скасувати, оскільки інкримінованого йому злочину він не вчиняв; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; захисника, яка підтримала позицію свого підзахисного; перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
Наведеним у вироку доказам суд дав належну юридичну оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України.
Доводи апелянта стосовно того, що під час досудового розслідування було порушено його права, зокрема, на захист, спростовуються матеріалами провадження.
Так, ОСОБА_7 було надано захисника, у передбаченому законом порядку, зокрема, постановою старшого слідчого Яготинського РВ ГУ МВС України у Київській області майора міліції ОСОБА_12 від 06 липня 2015 року, надано доручення про призначення захисника для здійснення захисту від обвинувачення /а.п. 52/. Відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 06 липня 2015 року №1345, обвинуваченому було надано захисника /а.п. 53/. Даний факт підтверджується ордером серії КС №094576 /а.п. 54/.
Призначений захисник був присутній на всіх необхідних процесуальних діях, зокрема при одночасному допиті осіб /а.п. 56-62 /; при повідомленні особі про підозру /а.п. 221-223/; при допиті підозрюваного /а.п. 227-228/.
Тому аргументи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Окрім того, посилання апелянта на те, що на нього чинився тиск, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, оскільки скарги ОСОБА_7 з приводу тиску на нього органами слідства та прокуратури чи стосовно інших неправомірних дій, в матеріалах провадження відсутні.
В засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений зазначив, що він не вчиняв кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване органами досудового слідства.
З даними доводами ОСОБА_7 колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.
Будучи допитаним в судовому засіданні першої інстанції обвинувачений пояснив, що подій 05 липня 2015 року він не пам'ятає, оскільки в той день знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..186 ч.2 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:
-показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка чітко вказала на ОСОБА_7 , як на особу, яка вчинила щодо неї грабіж;
-свідка ОСОБА_13 , який засвідчив, що саме ОСОБА_7 , спричинивши потерпілій ОСОБА_14 тілесні ушкодження, заволодів її майном;
-показаннями свідка ОСОБА_15 , яка повідомила, що 04.07.2015 року її чоловік пішов з дому в бордових джинсах і чорній бобці з капюшоном;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 06 липня 2015 року /а.п. 32-35 / під час якого потерпіла впізнала ОСОБА_7 , як особу, яка вчинила щодо неї злочин;
- протоколом освідування ОСОБА_7 від 08 липня 2015 року з фототаблицею, відповідно до якого в нього на зовнішній поверхні кисті лівої руки міститься татуювання, на яке вказала потерпіла /а.с. 80-81 / ;
-висновком судово-товарознавчої експертизи від 16 липня 2015 року щодо вартості викрадених речей /а.с. 97-98 /;
-висновком судово-медичної експертизи №86 від 17 липня 2015 року щодо тілесних ушкоджень потерпілої /а.с. 119-120 /;
-висновком судово-медичної експертизи №88/д від 28 липня 2015 року відповідно до якої виявлені у потерпілої тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, на які вказано в протоколі проведення слідчого експерименту /а.с. 132 /;
-дисками із записом слідчого експерименту та відеозапис із камери спостереження.
Що стосується застосування до покарання обвинуваченого ст.69 КК України, то слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин.
При призначенні ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції було враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; відсутність обставин, які пом'якшують покарання; обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, було надано належну оцінку даним про особу обвинуваченого, а саме: те, що він раніше судимий, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за останнім місцем відбування покарання характеризується негативно, вчинив умисний злочин під час іспитового строку; думку потерпілої, яка підтримала думку прокурора про те, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, до якого частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.
Таким чином, колегія суддів, врахувавши всю сукупність вищенаведених обставин, приходить до висновку, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не ставлять під сумнів законність та обґрунтованість вироку, а тому вона не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого - залишити без задоволення.
Вирок Яготинського районного суду Київської області від 15 вересня 2015 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
____________________ _____________________ ___________________
/ ОСОБА_2 / / ОСОБА_3 / / ОСОБА_4 /